Декларація про доходи і майновий стан" для чайників 2015

finansist 03.02.2015 в 19:12

Хто подає обов`язково
1) держслужбовці
2) іноземці
3) українці, що отримали зп за 2014рік більше 146160 грн.
4) українці, що отримали благодійну допомогу більше 1710 грн.
5) українці, що отримали інвестиційні доходи більше 1710 грн.
6) українці, що отримали спадок (подарунки) від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення(наприклад: спадщина від дідуся внуку, або подарунок від тітки )
7) українці, що продавали/купували нерухомість чи рухоме майно або частки в підприємствах і реєстрували цю угоду в нотаріуса.

Коли останній день подачі?
30 квітня 2015р.

Де бланк декларації?
http://sfs.gov.ua/…/…/000/62986/Kopiya_Forma_Deklaratsii.xls

Куди подавати?
Подається особисто або особою з нотаріальною довіреністю в держану фіскальну службу Вашого району(колись називалось Податковою або ДПІ району Міністерства доходів і зборів ) в друкованому вигляді в двох копіях.

P.s. якщо в когось будуть питання по заповненні пишіть.... В минулому році в друзів і клієнтів було багато проблемних питань , що приходилось вирішувати з ДПІ, які можна було уникнути подавши декларацію.

Ризикові можливості

finansist 17.09.2012 в 11:50

Кожен з нас знає про кореляцію ризику і прибуткововсті, а точніше про  їх пряму залежність, тобто чим більший ризик тим прибуток також більший... хоча і теоретичні втрати також великі...

На даний момент, а точніше місяць назад, я ввів в свій інвестиційний потфель два високо ризикових  інструмента... "МММ" і "EMGOLDEX"... вже відчуваю, як дехто з читачів швиденько закриває вкладку...а ще дехто думає : "знайшовся ще один Льоня Голубков" або "...згадай 1994.." або "ще один хворий на голову)))"...

Але я вище казав, що це лише частина мого диверсифікованого портфеля. В даній статті, я описуватиму свій особистий досвід високоризикового інвестування.

Отож по порядку:

"МММ" - фінансова пірамідальна структура.

Гарантій - немає.

Прибутковість від 30% в місяць...досить спокусливо зважаючи на те, що власний "депозит" повертається близько через 3 місяці...при тому можливий варіант, що кошти так і залишаться на вашому картковому рахунку....нікуди непотрібно спочатку переказувати кошти....

саме цей варіант я вибрав...вклавши 10 000 тисяч грн... був запит переказати 1000грн...що і зробив...тобто зараз на моєму рахунку 9000 грн...а зароблено вже 3600грн у вигляді %...з часом буду інформувати про ситуацію довкола цього експерименту) ... якщо є питання, то відповіді можна знайти і зареєструватися також  тут.

"EMGOLDEX"

Інтернет-магазин EMGOLDEX призначений для торгівлі інвестиційним золотом через інтернет по всьому світу. Компанія не тільки продає злитки, але і забезпечує гарантію зворотнього викупу злитків, при потребі.

Чому саме золото? банальне питання, але всетаки?

Золото - це товар, який зрозумілий усім прошаркам населення, який завжди був цінністю і мірилом цінності.

Схема роботи в двох словах:

Система побудована на основі функціонування двох столів - головного і попереднього.

Умови участі в головному столі:

1.Вартість входу - 540 Євро
2.Винагорода за проходження столу - 3500 Євро.
3.Обов'язкова умова - ДВА запрошених вами на головний стіл. (умова одноразова - її потрібно виконати один раз "в житті", і немає необхідності виконувати цю умову на кожному столі!)
4.На головний стіл ви можете запрошувати нових людей, а так само, на головний стіл за вами "виходять" всі ваші запрошені з усіх попередніх столів і з усіх попередніх головних столів. Система "знає" хто під ким, і всі ваші люди, з різних попередніх і головних столів, будуть збиратися ("підтягуватися") в вільні комірки вашого поточного головного столу.

Умови участі в попередньому:

1.Вартість входу - 150 Євро
2. Винагорода за проходження столу:
- 500 Євро - особиста винагорода, це ваші гроші, їх можна зняти.
- 540 Євро - компанія автоматично списує за перехід на головний стіл.
3. Обов'язкових умов (запрошень) на попередньому столі НЕМАЄ!

 Я спробував взяти участь у двох столах...поки оплати неотримав...хоча тижня за 3-4 маю пройти основний стіл.

Результати цього ризикового експерименту обіцяю тут написати.

 

 

Які Люди заробляють більше?

finansist 31.10.2011 в 17:03

Дослідники знайшли зв'язок між особистістю і зарплатою. Виявляється, добряги одержують значно менше, ніж їхні злі колеги. Але для чоловіків і жінок це правило працює по-різному. Отже, пропонуємо вам ознайомитися з цим доволі неоднозначним дослідженням.

Це тільки у фільмах добро перемагає зло, а в житті доброта й м'якість заважають заробляти. Саме до таких висновків дійшли автори нового дослідження "Чи дійсно хороші хлопці й дівчата фінішують останніми?", пише E-xecutive з посиланням на DailyMail

Дослідники замірили рівень "приємності" людей, а потім зрівняли його з розміром зарплати. Під "приємністю" учені розуміють тягу людей до щиросердечної теплоти, доброти й співпраці з навколишніми. 

З'ясувалося, що люди, які не бачать у собі цих якостей, заробляють на 18% більше (за оцінками авторів, це $9772 у рік), ніж ті, хто вважають себе добрими й чуйними. Серед жінок інші цифри. Жінки, які не виказують "приємних" рис, заробляють усього на 5% більше, ніж ті, хто розгледіли у собі доброту й тепло.

Учені проаналізували дані трьох різних досліджень, зібрані за двадцять років від 10 тис. працівників, і оцінили, як обидві іпостасі - лиходій, добряга - впливають на ставлення до людини на роботі. Потім учені попросили 460 слухачів бізнес-шкіл виступити у якості роботодавців й оцінити потенційних співробітників. Виявилося, що милі люди менш імовірно одержать роботу, ніж неприємні. 

Одна з авторів дослідження професор Бет Лівінгстон (Beth Livingston) зауважує, що в менеджменті часто заохочується погана поведінка, а існуючі системи  компенсації обходять стороною добряг, особливо, якщо бонуси виписує одна конкретна людина. Але багато керівників навіть не розуміють, що обсипають золотом негідників. 

Автори замовчують про причини, чому пристойні люди заробляють менше. Отже, треба бути злим, але зовнішньо привабливим - і ваш заробіток значно збільшиться ;)

статтю посичивту т

Як правильно вибирати бухгалтера:)

finansist 25.10.2011 в 13:26

Для підприємців, які постійно розширюють свій бізнес, з часом постає питання вибору нормального бухгалтера. На жаль, Вища Школа сьогодні не готує кваліфікованих бухгалтерів. Тому вибір бухгалтера є проблемою.

Щоб правильно вибрати бухгалтера, йому необхідно поставити просте питання:
"Скільки буде 1 + 1?"

Якщо він відповість 2, то не беріть його, так як він недостатньо мудрий.
Якщо він відповість 3, то не беріть його, так як він є дурним і не знає математики.
Беріть того бухгалтера, який відповість "А скільки Вам потрібно".

Від фінансового нуля до фінансової десятки

finansist 21.08.2010 в 22:17

 

Хто такий "фінансовий нуль"? Це людина, в якої гроші завжди "по нулям", тобто вона бігає по замкнутому колу, яке називаємо "коло по-": по-працювали, по-лучили (зарплату), по-купляли, по-їли, по-c..., і знову пішли по-працювати.

Щоб вийти з цього замкнутого кола, треба стати принаймі "фінансовою одиницею". Це означає відкласти одну десяту частину тих грошей, які Ви отримали.  Скажете: "Не маю з чого відкласти, бо і так не вистачає" - ну і залишайтеся фінансовим нулем.

Вищий рівень - це  "фінансова двійка", це той, хто веде облік своїх доходів та витрат. "Доходи дуже малі, я просто все памятаю"" Витрати записують тільки жлоби" - якщо вважаєте так, то продовжуєте бутифінансовим нічим.

А ось "фінансова трійка" - планує свої доходи та витрати на 1-12 місяців. Це дуже напрягає" - ну то і далі будьте фінансовим ніким.

"Фінансова четвірка" - має пенсійний  план, тобто дбає про своє майбутнє.  "Я до пенсії не доживу" - ну і котися по життю фінансовим нулем.

"Фінансова п"ятірка" - має убезпечення від негативних непередбачуваних подій. "Зі мною нічого не станеться" - навіть з президентами стається, а ти все ще фінансовий нуль.

"Фінансова шістка" - має резервний фонд у розмірі, що відповідає віку та витратам. "Навіщо мені це, мене ніколи не звільнять, я ж незамінний" - скаже фінансовий ніхто.

"Фінансова сімка" - дбає про своїх дітей, має для них фінансовий захист. "Мені ніхто нічого не дав, і мої діти нехай самі зароблять" - вважає фінансове ніщо.

"Фінансова вісімка" -має особистий комплексний фінансовий план захисту своєї родини. "А мені по-с... як вони будуть жити, якщо мене не стане" - це слова фінансового нуля.

"Фінансова дев'ятка" - має записані свої фінансові цілі та план їх досягнення.

"В мене все в голові" - так завжди каже фінансовий нуль.

"Фінансова десятка" знає  стан свого реального капіталу в поточний момент, і цей капітал відповідає теоретичному капіталу при його доходах та віку.

Як відомо, десять балів в школі може отримати кожен. А ось щоб отримати 11 чи 12 балів - треба зробити щось особливе.

"Фінансова 11" - здійснює план досягнення фінансової безпеки (рівень комфорту).

"Фінансова 12" - здійснює план досягнення фінансової свободи (рівень інвестицій).

А де знаходитесь в плані особистих фінансів Ви, ближче до нуля чи до десятки? Виставте справедливу і чесну оцінку собі.

Можливо, Ви з такою шкалою  оцінювання не згідні, напишіть свою думку.


///текст не мій позичив тут

{ 1 Коментарів: }

Фінансова грамотність!

finansist 12.08.2010 в 23:48

 

«Гроші - це такий же інструмент, як і велосипед. Навчитеся ними керувати - і Ви зможете приїхати туди, куди Вам потрібно.»

Багато хто не розуміє, що у житті не головне те, скільки Ви заробляєте, а те, скільки Ви зможете зберегти та примножити. Якщо Ви хочете стати забезпеченою людиною і не знаєте з чого почати, Вам моя порада - станьте фінансово грамотною людиною.

Та система освіти, у якій Ми з Вами отримували знання, збудована ще за часів СРСР. Часи змінилися, а система ні. Люди закінчують вищі навчальні заклади, стають першокласними фахівцями у своїй галузі, але на жаль не мають елементарних навичок фінансової грамотності. Ми отримуємо освіту, яка вчить поважати і примножувати гроші інших людей, але не свої власні.

Мільйони людей успішно починають свою кар'єру, але в результаті стикаються з фінансовими проблемами. Вони починають більше працювати, їх дохід збільшується, але проблеми не зникають. Загальна система освіти навчить Вас як заробляти гроші, але вона не навчить як правильно їх розподіляти, витрачати, зберігати і примножувати.

dengi from sldsfc on Vimeo.

 

Перш ніж починати говорити про фінансову грамотність та фінансове планування взагалі, варто чітко розуміти цілі, які Ви переслідуєте.

Один з найважливіших факторів успіху в будь-якій сфері життя, а особливо у сфері особистих фінансів, є чітке розуміння того, що ви хочете. Адже, швидше за все, ви бажаєте мати багато грошей не просто заради того, щоб в них купатися, а для досягнення Ваших цілей.

"Якщо Ви не керуєте грошима , значить вони керують вами. "

Давайте проаналізуємо з яких джерел на сьогоднішній день Ви берете інформацію щодо інвестування Ваших зароблених важкою працею грошей?

Одним з основних джерел на сьогоднішній день є засоби масової інформації (газети, журнали, Інтернет, телебачення)

Як Ви вважаєте, які фінансові послуги у нас рекламуються, ті що вигідні Вам, як споживачу, чи ті на яких заробляє фінансова установа (банк, кредитна спілка, страхова компанія та ін.)?

Дуже гарна відповідь на питання від невідомого автора!


 

Крім того скільки часу Вам потрібно для того щоб провести аналіз усіх існуючих програм для прикладу у 193 банках України? Півроку? Три місяці? Ви маєте скільки вільного часу для того щоб провести такій аналіз? Згідно яких показників Ви будете його проводити?

Ваші знайомі, працівники фінансових установ. Так Вони володіють інформацією, можливо і набагато ширшою ніж Ви, але лише про ту фінансову установу в якій працюють, і лише в тому обсязі в якому дозволено володіти нею відповідно до їхньої посади. Як показує практика, про нестабільне становище в компаніях працівники компанії дізнаються в останню чергу, адже топ – менеджмент обмежує їх в отримані такої інформації.

Крім того на фінансовому ринку існують сотні інших фінансових, і можливо що з кращими умовами для Вас. Чи маєте Ви знайомих в кожній фінансовій установі?

Ваші знайомі, споживачі послуг. Для багатьох осіб дане джерело є самим надійним та достовірним, адже людина там тримає власні кошти, вона не могла помилитися, і мій знайомий більш компетентний у фінансових питаннях ніж я.

Давайте проаналізуємо – звідки Ваш знайомий першочергово взяв інформацію? З засобів масової інформації чи від знайомого якій працює в цій фінансовій установі? Який аналіз був проведений? І чи проводиться постійний аналіз стабільності роботи тої фінансової установи?

Особисто Моя думка - негативна, перевірена на практиці,  з приводу об’єктивності, достовірності щодо отриманої інформації з наведених джерел.

Чому коли у людей виникають запитання щодо юриспруденції Ми звертаються до юриста або адвоката, коли Ми маємо запитання щодо бухгалтерського чи податкового обліку Ми звертаємося до аудитора, коли хворий зуб то до стоматолога ! Не вже Ваші власні гроші настільки Вам не потрібні і не мають ніякої для Вас цінності що Ви самі приймаєте рішення щодо їхнього інвестування, і не завжди ці рішення є об’єктивними та вигідними для Вас.

 

Якщо Ви бажаєте досягти Ваші фінансові цілі (придбати квартиру, будинок чи автомобіль, накопичити капітал на навчання дітей, забезпечити гідний рівень життя у пенсійному віці, та ін), та ще не розібралися з чого почати, як зробити перші кроки, пропоную Вам!

Скористайтеся моїми послугами і Ви отримаєте відповіді не лише на ці питання.


{ 3 Коментарів: }

Euphoria

finansist 24.06.2010 в 12:57

Ти хочеш, щоб шматочок твого життя перетворився у кіно або фотографії, які будуть нагадувати про найдорожчі і найяскравіші моменти минулого?

Тоді ласкаво просимо у світ Euphoria!

Весілля це мистецтво. Традиційні постановки і однакові локації залишились в минулому. На зміну їм прийшла абсолютно нова неординарна весільна фотографія і відеозйомка, цікава і динамічна, доповнена емоціями і відкритістю. Жива і неповторна. Абсолютна Ейфорія.

Проект Euphoria Group – це команда молодих і творчих особистостей закоханих в свою справу і наше кредо - це зберегти неповторні моменти вашого весільного дня яскраво, красиво і незабутньо!

Відеороботи тут: http://www.youtube.com/user/TheEUPHORIAgroup

 

{ 1 Коментарів: }

ми маєм...

finansist 11.06.2010 в 11:50

ми маємо йти вперед...

щоб ніколи не виникало питання на якісто там 50 чи 100 тисяч мертвих американських президентів...

ми маєм будувати сильну фінансово-промислову структуру західного регіону...

а все починається з малого...

з твердих, правильних щоденних рішень...

{ 3 Коментарів: }

Думки...думки ...думки....

finansist 01.06.2010 в 21:03

кажуть думки уміють матералізуватися....можливо... я недавно піймав себе на думці, що мій побут вже майже такий як в моїх мріях...от до прикладу зараз сиджу і пишу цей пост в дуже затишній кавярні "Глорія Джинс"...на вулиці бігають люди...мій офіс у самому центрі Львова...сьогодні закрив угоду посередницьку по металу...дивно зі Львова...закрив угоду між підприємством з Кривого Рогу і Мінськом, мабуть дається взнаки розвиток іт та звязки...

зараз займаюся для однієї компанії пошуком інвестицій загальним обємом близько 100 млн доларів сша...

уже наша агенція нерухомості має перші пропозиції по ексклюзивному продажу...

відчуваю, що дуже дуже скоро буде ПРОРИВ...

дякую Богові, який дає мені можливості та підтримку...

проблем є реально багато але я вірю не в проблеми, а в БОГа, який мене поведе...

 

 

{ 2 Коментарів: }

Секрет успіху....

finansist 25.05.2010 в 13:00

Недавно дізнався про один секрет успіху, автор цього секрету В.Черчіль, який він презентував на великій бізнес конференції в Лондоні.

Коли всі люди зібрались він промовив 5 слів, попрощався і пішов...багато хто був в шоці, бо очікував на довгу глибоку промогу, а взамін отримав:

Ніколи, Ніколи, Ніколи не здаватись!!!

{ 2 Коментарів: }

Інструменти досягнення цілей

finansist 21.05.2010 в 22:52

1) Студія фото, відео і дизайну

2) Агенція неруомості нового типу

3) Клуб підприємців

4) Торгівельна компанія

5) Деревообробне підприємство

6) Інвестиційний фонд

{ 3 Коментарів: }

...повернення..

finansist 21.05.2010 в 22:38

Я вирішив продовжити ...а точніше почати з початку писати цей блог, який стартував, ще до кризи, коли моя карєра стрімко, мов ракета летіла догори.

З час кризи було багато проблем і випробувань, якіі дали неоціненний досвід, але водночас і наклали тяжкі наслідки.

Отож починаю все з "нуля"(хоча як казав один герой з "нуля то легко""), для мене як і для Кельвіна, "нуль" - це значення з мінусом...у моєму варіанті: - 50 000 доларів США.

Перерахуємо активи:

- частка в невеличкій студії дизайну

- виробниче приміщення(500м2 на трасі, 86 км від міста)

- деревообробне обладнання

- досвід і контакти.

 

Завдання: через 5 років:

- хороша квартира у Львові (200 000 доларів США)

- хорооше авто (50 000 Доларів США)

- відсутність боргу

- диверсифікований бізнес

{ 2 Коментарів: }

хороше відео

finansist 07.05.2010 в 00:33

{ 2 Коментарів: }

10 найбільших винаходів ХХ століття в сфері грошей

finansist 21.04.2010 в 15:01

 

Досить цікаве дослідження в 2003 році провели американці при підготовці саміту "Майбутнє грошей". Протягом півроку група дослідників Інституту Да Вінчі вивчала сотні інновацій у світі грошей, оцінюючи їх за спеціально розробленою бальною системою.

За підсумками проробленої роботи в хронологічному порядку був складений список з десяти винаходів 20 століття, що зробили найбільший вплив на світову грошову систему.

Деякі важливі новації, такі як торговельні та ігрові автомати, дорожні чеки не потрапили в топ-ліст, тому що з'явилися ще в 19 столітті. І технологій, впроваджених у дев'яностих роках минулого століття, у цьому рейтингу також немає. Все тому, що вони не досягли такого рівня впливу як наступні:

1) Електронний касовий апарат - 1906

Електронний касовий апарат уперше був продемонстрований в 1906 році Чарльзом Франкліном Кеттерінгом - винахідником першої електричної системи запалювання, автоматичного стартера для автомобільних двигунів і першого генератора, що працює від двигуна. Кеттерінг народився на фермі в Огайо. В 1904 році закінчив державний університет Огайо, одержавши освіту інженера. І відразу ж почав працювати в Національній Компанії Кас, де керував роботою зі створення першої електронної каси.

Електронна каса заклала основи збору даних та аналізу операцій, які до цього неможливо було собі уявити, що привело до сучасного прогнозуючого моделювання та інвентаризації...

2) Електронні гроші - 1918

Сучасний сервіс грошових переказів бере початок з 1918 року, коли Федеральний Резервний Банк США вперше переказав гроші через телеграф. Однак широке поширення електронні гроші одержали тільки, коли в 1972 році Федеральним Резервним банком США була організована автоматична розрахункова палата, щоб забезпечити Національний банк США і комерційні банки електронною альтернативою з обслуговування чеків. Схожі системи з'являлися в Європі практично одночасно. І вже більше 20 років електронні гроші використовуються у світі повсюдно.

Сьогодні всі платежі у світовій банківській системі здійснюються в електронному вигляді по міжбанківських комп'ютерних мережах. Однією з найбільших мереж СHIPS (Система Міжбанківської Платіжної Розрахункової Палати), володіє Нью-Йоркська розрахункова палата. Вона використовується для великих грошових переказів. Так в 1994 CHIPS і Fedwire (мережа федеральної резервної банківської системи США) провели 117.5 мільйонів операцій на загальну суму 506.6 трильйонів американських доларів.

Хоча банки використовують електронні грошові перекази кілька десятиліть, середньостатистичний споживач одержав можливість користуватися такими переказами зовсім недавно. Причини цього: зростаюча потужність і зменшена вартість комп'ютерів, а також досягнення комунікаційних технологій, що зробили можливим дешевий глобальний процес взаємодії. Тепер цифровий переказ грошей - реальність для мільйонів людей по всьому світу. У результаті сьогодні ми стаємо свідками ранніх стадій розвитку електронної економіки.

3) Перший броньований автомобіль - 1920

Хоча ідея його створення приписується Леонардо Да Вінчі, він не зумів побудувати такий автомобіль. Сучасна індустрія броньованих автомобілів була заснована в 1920 зі створенням першої комерційної броньованої машини (простіше кажучи, інкасатора) в St.Paul у штаті Міннесота.

Цей автомобіль дозволив безпечно перевозити великі суми грошей. Однак в 1927 році відбулося перше пограбування такої машини. Поруч із Пітсбургом, штат Пенсільванія, було викрадено 104,250 доларів.

4) Кредитні бюро - 1937

Протягом 1830-х років на Манхеттені Льюїс Теппен обслуговував кредити свого брата для оптової торгівлі шовком і створив великі записи в цій сфері бізнесу. Він усвідомив, що цей аспект може зацікавити інших продавців, яким потрібна подібна інформація. Розділяючи цю інформацію та обслуговуючи різних постачальників, Теппен зрозумів, що означає термін економічна рівновага, і допоміг заснувати бізнес з обслуговування кредитів у США. Він збирав інформацію з усього світу, щоб знати про платоспроможність, перспективи та характер місцевого бізнесу. Організував інформаційний центр, що міг швидко збирати нові запити і додавати інформацію. Агентство Теппена пізніше стало відомо, як R.G.Dun&Co. злилося з компанією Bradstreet в 1933 році. Так з'явилося Dun&Bradstreet - провідне сучасне агентство в галузі звітності по кредитах.

Перед другою світовою війною деякі роздрібні продавці вважали кредити гарною ідеєю. Лише деякі давали кредити добре перевіреним покупцям. Кредитори мали свій рахунок та обмінювалися інформацією один з одним про найменші ризики. Перші бюро були неприбутковими кооперативами, що перебували у власності продавців, що беруть участь у процесі кредитування. Національна асоціація під назвою Асоціація кредитних бюро була організована в 1937.

Для впорядкування кредитних відносин двома математиками (Білл Фейр та Ерл Ісаак) зі Стенфорда в 1956 була створена система Fico Credit-scoring. Вони правильно зрозуміли, що кредиторам не потрібна "історія" кредиту, а необхідний точний прогноз. За допомогою складних математичних розрахунків була виведена цифра між 300 і 900, що могла точно пророчити майбутню цінність кредиту.

До 1970 всі записи велися на папері. До 1970 року існувало приблизно 2250 кредитних компаній у маленьких містах по всьому світі.

Сьогодні існує кілька провідних систем звітності по кредитах - Equifax, Experian, Trans Union. У кожну з них входить велика кількість дрібних кредитних бюро. В 1998 було зареєстровано вже 591 кредитне бюро по США, що продавали 600 мільйонів звітів по кредитах щороку.

5) Банкомат - 1939

Патенти на винахід банкоматів у свій час одержали декілька людей. Так винахідник Лютер Джордж Сіміян винайшов банкомат в 1939 році. Він одержав 20 різних патентів на свій винахід і створив корпорацію "Сітігруп" (Citicorp), щоб його ідея набула застосування. Однак через 6 місяців роботи банк заявив, що попит на банкомати був низьким.

Дон Ветцель також мав патент і був творцем концепції сучасного банкомата. Ідея прийшла до нього, коли він стояв у черзі біля Далласького банку. У цей час (1968) Ветцель був віце-президентом відділу планування в Docutel, компанії, що займалася вдосконаленням обладнання з перенесення багажу. Два інші винахідники, що також одержали патент - Том Барнс, головний інженер-механік і Джордж Честейн, інженер-електрик. Для створення та удосконалення банкоматів треба було 5 мільйонів доларів і кілька років роботи. Концепція його роботи була заснована в 1968, робочий прототип з'явився в 1969. А Docutel одержав патент в 1973. Перший робочий банкомат був установлений у Нью-Йорку в Хімічному Банку.

У першому банкоматі гроші не могли бути автоматично зняті з рахунку, тому що рахунки не були з'єднані комп'ютерною мережею з банкоматом. Так що їхніми послугами дозволялося користуватися тільки перевіреним клієнтам. Ветцель, Варнс і Честейн також винайшли перші картки для банкоматів, картки з магнітною смугою і персональний код для зняття грошей. Вони повинні були відрізнятися від кредитних карток, тому на них могла міститися інформація про рахунок.

З тих пір, як стягнення комісії грошових сум стало законним в 1966 році, кількість банкоматів збільшилася з 200 до 352 тисяч. За останні 6 років банки та інші установи встановили більше банкоматів, ніж у попередню чверть століття.

Зараз банкомати перевищують кількість банківських філій у співвідношенні більш ніж 4 до 1. Вони встановлені на 144 круїзних і військових кораблях США, щоб моряки могли одержувати готівку. Американці проводять більше 1.1 мільйона операцій через банкомат на місяць - близько 26.000 операцій на хвилину.

6) Кредитна картка - 1950

Вважається, що Френк Макнарма, засновник Diners' Club, придумав першу у світі універсальну кредитну картку для ресторанів в 1950 році. Він видав картку 200 клієнтам, які могли використовувати її в 27 ресторанах Нью-Йорка. В 1958 році American Express теж вийшов на ринок зі своєю карткою.

Індустрія кредитних карток почала розвиватися в США в 1930-х роках, коли нафтові компанії і мережі готелів почали випускати кредитні картки для того, щоб клієнти використовували їх на заправках та у готелях.

Другий тип кредитної картки, банківська кредитна картка, був введений в 1950-х роках. Протягом 10 років декілька фінансових франчайзерів працювали для того, щоб утворити сьогоднішні компанії кредитних карток. В 1951 Національний Банк імені Франкліна в Нью-Йорку представив першу реальну кредитну картку. 16 серпня 1966 року група банків об'єдналася і створила MasterCard International.

Банк Америки випустив першу картку BankAmericard (зараз Visa) в 1958. Їх рекламували для мандрівних продавців (звичних у той час) - тому що вони могли б використовувати її в дорозі. На початку 1960-х років більшість компаній пропонувала кредитні картки, рекламуючи їх як пристрій, що заощаджує час, а не як форму кредиту. American Express і MasterCard домоглися великого успіху до середини 1970-х років, коли Конгрес США почав регулювання індустрії кредитних карток, забороняючи таку практику, як масове розсилання кредиток тим, хто їх не замовляв.

Сьогодні Visa, American Express і MasterCard одні із найбільш пізнаваних брендів у світі.

Кредитні картки дали можливість споживачам купувати в борг, те, для чого колись було потрібно брати банківський кредит - більш складний процес, ніж підтвердження кредитної картки. Кредитна картка - також і фінансова пастка, що приводить до банкрутства, через відсутність відчуття живих грошей.

7) Штрих - коди - 1952

Штрих-код був уперше винайдений для залізниці, щоб знати, які двигуни перебувають у вагонах. Штрих-коди були зазначені на бічній стороні вагонів, які йшли з певною системою на універсальній відстані від землі. Коли світ бізнесу усвідомив, як добре працювала система, ці "залізничні штрих-коди" перетворилися в UCP систему, що ми знаємо сьогодні.

Веллас Флінт став першою людиною, що запропонувала автоматичну систему видачі в 1932, і хоча його ідея була економічно непридатна, це стало важливим кроком до штрих-кодів, які є сьогодні. Через 40 років Флінт, як Віце-президент національної асоціації мереж продуктів, підтримав зусилля, які привели до універсального продуктового коду.

Наприкінці 1940-х років індустрія супермаркетів звернулася до Технологічного університету Дрексела, штат Пенсільванія, щоб автоматизувати свої каси. У той час було потрібно багато часу для оплати покупок, і нерідко відбувалися помилки при введенні інформації про товари. Декан університету від проекту відмовився. Однак Норманн Дрозеп Вудланд - викладач машинобудування і його друг Боб Сільвер узялися за розробку проекту самостійно і в 1952 році одержали спільний патент.

Пізніше Джозеп Вудланд прийняв пропозицію IBM зайнятися розробкою автоматичних рахункових кас, використовуючи свій винахід. І в 1959 році ним був створений перший прототип, але йому було рекомендовано припинити роботу над проектом. І патент Сільвера і Вудланда був куплений корпорацією Філко (Philco Corporation), що потім перепродала його Ар-Сі-Ей (RCA Corporation). Працівник цієї корпорації Френсіс Бек створив автоматизовану касу і також став співавтором отриманого раніше патенту.

Нарешті, у липні 1972 року супермаркет компанії Крогер (Kroger) у штаті Огайо став першим повністю автоматизованим магазином. А в 1973 році один із прототипів кас Бека був переданий Національному Смітсонському музею американської історії (Smithsonian's National museum of American History). У червні 1976 року величезна коробка жувальної гумки Ріглі Спермінт (Wrigley's Spearmint) стала першим товаром, проданим по штрих-коду. І це означало початок ери використання штрих-кодів.

Винахід штрих-коду зробив одержання інформації про пересування та обсяги продажів товарів більш доступною. Це дозволило виробником товарів чуйно реагувати на попит.

8) Смарт-карта - 1974

Роланд Морено, "батько мікрочипа", одержав свій перший патент на Смарт-карту в 1974 році. Такі картки були вперше використані декількома роками пізніше, однак одержали досить критичні відгуки. Вони були досить універсальні, але їхнє виробництво було дуже витратним.

Мініатюризація електронних компонентів в 1978 році, уможливила масове виробництво смарт-карт для широкого вживання. Із цього моменту попит на них виріс настільки, що тепер їх можна зустріти по всьому світі.

Завдяки тому, що в смарт-карті знаходиться мікропроцесор, вона може обмінюватися інформацією із центральним комп'ютером. Використовується для зберігання інформації про попередні угоди, одержання даних від банку і проведення платежів на визначену суму. Також може містити інформацію про власника. Застосування смарт-карт стало модним практично відразу. Однак їхній соціальний ефект ще повністю не виявився. Тому що ці карти зможуть зберігати і передавати більше інформації про угоди.

9) Електронні таблиці - 1978

Бухгалтерські таблиці існували століттями. Але електронні таблиці Дена Брікліна не тільки зробили революцію в бухобліку, але й захопили ринок прикладних програм для персональних комп'ютерів.

В 1961 році професор Каліфорнійського університету Ричард Матесич втілив ідею створення електронних таблиць на папері, опублікувавши їх в "Бухгалтерському журналі" у липні 1961 року. І пізніше "Бухгалтерський облік та аналітичні методи" і "Моделювання діяльності фірми за допомогою бюджетних комп'ютерних програм". Ці книги поряд із іншим містили ілюстрації і комп'ютерну програму, написану мовою Фортран-4 Томом Шнайдером і Полом Зітлау.

Однак роботи Матесича не зробили великого впливу. І батьком електронних таблиць називають Дена Брікліна , оскільки саме він створив першу зручну у використанні електронну таблицю.

Ден Бріклін готувався до одного із семінарів у Гарвардській бізнес-школі, розробляючи систему аналізу на основі електронних таблиць. Він міг або зробити це вручну, або використати громіздкий комп'ютер мейнфрейм. Але він пішов другим шляхом. Йому потрібна була програма, що дозволяла б бачити ці таблиці в міру їхнього створення. Він говорив: "Електронну дошку та електронну крейду в кожен клас!"

До осені 1978 року Бріклін створив перший варіант своєї програми. Вона дозволяла вводити дані та управляти ними в таблиці з 5 стовпців і 20 рядків. Але він хотів удосконалити її можливості і найняв для цього свого знайомого Боба Френкстона.

Йому вдалося продати близько мільйона копій цієї програми.

На початку 1980-х років ринок електронних таблиць стрімко ріс. Брікліна і Френкстона витіснив Мітч Кейпор із програмою "Лотос".

Потім в 1987 році Microsoft запустив Windows, де була електронна таблиця Excel. І до 1989 року, коли ця операційна система стала досить популярною, Excel - став однією із головних програм компанії.

Тепер комп'ютерні користувачі можуть досліджувати великі масиви даних, управляти ними. Зараз комірки можуть містити не тільки числа, але й формули, що дозволяє перераховувати всі дані змінивши лише кілька цифрових значень.

10) RSA -кодування (шифрування) - 1983

Прорив в галузі RSA - кодування уможливив його використання більшою кількістю людей. Тому що відпала необхідність активної участі в спілкуванні людини, що зашифрувала текст, із тим, хто його розшифровував на іншому кінці.

Алгоритм був придуманий Рональдом Рівестом, Аді Сшаміром і Леном Адельманом (термін RSA походить від перших букв їхніх прізвищ) у комп'ютерній лабораторії MIT в 1976-77.

Групу надихнула рання робота Стендфордського університету, проведена Вітфілдом Діффі і Мартіном Хелманом, які наполягали на використанні криптографічної (шифрувальної) техніки великою кількістю людей.

Шифрування засноване на тому, що є загальний і секретний ключі. Одержавши чийсь загальний ключ, можливо домовитися про формулу, що дозволить обмінюватися зашифрованою інформацією.

Перед тим, як вони змогли представити систему, з Рівестом зв'язався працівник Національної Адміністрації Безпеки, що попередив його, що якщо він представить криптографічну схему на майбутній конференції, то ризикує порушити Військовий контролюючий акт 1954 року. Цей документ забороняв передавати інформацію про криптографію. У зв'язку з тим, що іноземні представники повинні були бути присутніми на цій конференції, він міг розповісти їм про секретні шифрувальні технології.

MIT вирішив запатентувати алгоритм. Але так як він був опублікований ще до того, як була подана заявка на патент, вони не змогли одержати іноземних прав на нього. Сам патент був отриманий 20 вересня 1983 року і надав ексклюзивні права у використанні алгоритму компанії RSA Security.

Шифрування - це неодмінна умова обміну приватною інформацією через загальні інформаційні мережі, включаючи інтернет. Зараз ведуться суперечки із приводу того, яка кількість переданої інформації повинна відслідковуватися урядом. Адже вивчаючи зашифровану інформацію, держава порушує приватні права громадян.

Мабуть, основною метою дослідження було бажання зрозуміти, чому між появою якоїсь ідеї і її впровадженням на ринок проходило стільки часу. Так банкомати "прижилися" лише через 50 років. Так само стає видно, що багато технологій переставали існувати ще до того, як від них був отриманий який-небудь економічний ефект.

Все нові і нові технології вторгаються в світ грошей. Micropayment technologies, банківська картка, мобільні системи оплати та біометрика - індустрії, які практично домоглися визнання. І на сьогоднішній день головними факторами, що визначають успіх тієї чи іншої технології, є: суспільно-політична обстановка і рішення, загальні економічні умови та інвестиції.

 

{ 1 Коментарів: }

Найвідоміші діаманти світу

finansist 23.09.2009 в 12:16


Алмази, які людина перетворює на діаманти, є найкрасивішими коштовними каменями. Історія деяких алмазів і діамантів налічує сотні років і забарвлена в кривавий відтінок - адже не секрет, що деякі з діамантів потрапляють до нового власника тільки після смерті колишнього, причому часто смерть ніяк не викликана природними причинами. Серед діамантів є свої "зірки" - і найбільш відомі з них я вирішив описати в цій статті. Зустрічаємо його величність Діамант!

 

"Велика зірка Африки"

 Цей діамант виготовлений з найбільшого у світі алмазу "Куллінан", випадково знайденого гірським інспектором. Первинна маса "Куллінана" - 3106 карат, це найбільший алмаз за всю історію людства. З нього було виготовлено 9 великих і 96 дрібних діамантів. 

"Кохінор"

Цей діамант можна по праву назвати "історичним". Його історія налічує не сто і не двісті років, а цілих двадцять століть. За переказами, першим його власником був староіндійський герой Вікрамадітья (56 рік до н.е.). Перша більш-менш достовірна згадка про нього зустрічається в 12 столітті. За сторіччя цей алмаз поміняв безліч власників, і в кінці-кінців потрапив до Англії, будучи дарованим королеві Вікторії. Зараз "Кохінор" вставлений в Королівську державну корону.

"Великий Могол" 
Цей коштовний камінь був спочатку знайдений в копальнях Колур на річці Кістне (Голконда) в 1640 році. Вважається, що це найбільш "кривавий" алмаз (не діамант) зі всіх. Через нього пересварилася безліч представників династії Великих Моголів, причому ворогами ставали батьки і діти, брати і сестри. В даний час місцезнаходження цього каменя невідоме, а останній раз його бачив французький мандрівник Жан Батист Тавернє в 1665 році. Існує декілька версій долі цього каменя, одна з яких свідчить, що "Орлов", описаний нижче - це огранований "Великий Могол". 

"Регент"

Це теж дуже відомий камінь, найбільший зі всіх коштовних каменів, що зберігаються у Луврі. Він був знайдений в копальнях Голконди в Індії в 1700 році. Першим власником цього алмазу був раб-індус, який для того, щоб приховати його, розрізав власне стегно, заховавши камінь під пов'язкою. Англійський матрос, якому індус запропонував камінь, спочатку обіцяв свободу рабові, але потім убив і забрав камінь собі. Останнім власником "Регента" став Наполеон I, а зараз цей камінь зберігається в музеї Лувру.

"Орлов"

Це найвідоміший і найбільший алмаз з Діамантового фонду Росії. Маса каменя складає 199,6 карат. Легенда свідчить, що спочатку цей камінь був вправлений в статую Брахми у храмі Серінгипатама, а потім був викрадений французьким солдатом. У 1768 році цей коштовний камінь був викуплений в Амстердамі графом Орловим за 400000 золотих рублів, а потім Орлов подарував його Катерині II. Цей діамант огранований у формі троянди, а формою і розмірам схожий на розрізане поперек куряче яйце.

Діамант Хоупа

Цей діамант, ймовірно, є частиною Великого Блакитного Діаманта, який був привезений з Індії мандрівником Жаном-Батистом Тавернє, який потім продав його Людовикові XIV. Під час Французької Революції цей діамант був вкрадений і наново огранований. У 1830 році власником коштовності став банкір Генрі Хоуп, на честь якого цей діамант і був названий. Зараз він зберігається в Інституті Смітсона.

{ 2 Коментарів: }

10 повчальних випадків, що збагатили інвесторів

finansist 11.09.2009 в 16:53

 Кожен інвестор мріє про це - купити акції дешево, а продати дорого та у такий спосіб збагатитися. Нижче - у викладі Times Money 10 подібних славних епізодів

1. Poseidon.

Це була скромна австралійська гірничодобувна компанія, що у вересні 1960 року минулого сторіччя вразила діловий світ великою знахідкою родовища нікелю в містечку Windarra у західній частині Австралії. Відразу акції компанії злетіли з 0,8 австралійського долара до 12,3.

Уже до лютого 1970 вони коштували 280 доларів, чому сприяв спекулятивний бум. Однак потім ціни на нікель упали, і бульбашка луснула. Той інвестор, кому вдалося придбати 3571 акцію компанії за 2 тис. 856 австралійських доларів за ціною 0,80 за штуку на початку вересня 1969 року в лютому 1970 став мільйонером в австралійських доларах.

2. Berkshire Hathaway.

Для тих, хто зв'язав свою інвестиційну долю із цією компанією на чолі з Уорреном Баффетом, відомим американським інвестором, не прорахувалися. В 1962 році за три роки до того, як Баффет очолив компанію, її акція коштувала $7,56. Зараз ціна одного паперу - $112 тис. Це означає, що той, хто купив усього лише дев'ять акцій за ціною $68 в 1962 році, зараз доларовий мільйонер.

3. Microsoft.

Якщо Уоррен Баффет найбільш прославлений американський інвестор, то Білл Гейтс повинен бути найзнаменитішим бізнесменом. Ті, хто в 1987 році придбали акції його компанії Microsoft, одержали щедру винагороду згодом. У той рік одна її акція в певний період коштувала всього $0,08, тоді як зараз ціна досягає $25,4.

Таким чином, будь-який інвестор, що володів в 1987 році пакетом акцій компанії вартістю всього лише $3149 нині - повноцінний мільйонер у доларовому еквіваленті.

4. Cisco Systems.

Як і Microsoft, ця каліфорнійська компанія вдало підхопила хвилю інформаційно-технологічного буму кінця 90-х років минулого сторіччя. У березні 1990 року одна її акція котирувалася на незначному рівні $0,08. Десять років по тому, у березні 2000 року, на найвищій позначці технологічної "бульбашки" вона вже оцінювалася в $77,3.

Звідси випливає, що будь-який інвестор, що вклав у березні 1990 року в компанію всього лише трохи більше $1 тис., за десятиліття перетворився в мільйонера в доларовому еквіваленті.

5. Sage Group.

Не тільки в Новому Світі відбувалися настільки дивовижні речі на інформаційно-технологічному поприщі. Sage Group, британська компанія, що спеціалізується на бухгалтерському бізнесі, за останні 18 років обдарувала інвесторів доходами в розмірі 6000%. Той, хто в 1990 році володів частиною компанії на суму 17 тис. фунтів і хто реінвестував всі свої дивіденди, у цей час пожинає плоди удачі в розмірі більше одного мільйона фунтів.

6. Next.

Хоча ця велика британська торговельна компанія зі збуту готового одягу пережила в минулому році сильне падіння, ті, кому пощастило в період попередньої рецесії в грудні 1990 року купити її акції за ціною 13,5 пенсу за штуку, одержали навар у розмірі 17600%, коли в першій половині 2007 року її папери йшли за ціною 24 фунта за одиницю. Досить було вкластися в Next у грудні 1990 року на суму 5624 фунта - і на початку минулого року у вас був би понад один мільйон фунтів. Втім, нинішній спад на ринку більш ніж споловинив цю суму.

7. Nokia.

В 1992 році це була маловідома фінська компанія з виробництва телефонів. Тоді одна її акція оцінювалася в десяту частину євро. Зараз такий папір коштує 17,8 євро, що означає зростання 17700%. Той, хто придбав у жовтні 1992 року акції Nokia на суму всього трохи більше 5600 євро, зараз - мільйонер.

8. Gresham House investment trust.

Цей приватний інвестиційний фонд за дев'ять років із серпня 1998 по серпень 2007 року пролив на інвесторів золотий дощ у вигляді прибутку на рівні 3800%. Будь-який власник акцій фонду станом на серпень 1998 року на суму 25600 фунтів, за умови, що реінвестував всі дивіденди, зараз би сидів на мішку з мільйоном фунтів.

9. BlackRock World Mining Trust.

Цей інвестиційний фонд ефективно скористався бумом у металах і мінералах. Між вереснем 1998 року і травнем нинішнього його прибутки досягли 1897%. Це означає, що досить було інвестувати всього трохи більше 50 тис. фунтів у тому вересні і реінвестувати дивіденди, щоб тепер приєднатися до клубу мільйонерів.

10. Google.

Запущена всього одинадцять років тому ця Інтернет-компанія перетворила на мільйонерів багатьох своїх співробітників і, судячи з її діяльності, зможе повторити подібний успіх для багатьох приватних інвесторів.

Із серпня 2004 року ціна акції, що тоді становила $85, виросла шестикратно, досягши $485, а на пікових позиціях виражалася понад $700.

{ 2 Коментарів: }

Політика сильного долара - казка, вигідна США

finansist 11.09.2009 в 16:46

 Психолог Бруно Беттельгейм у своїй книзі "Про користь чар" ("The Uses of Enchantment"), що побачила світ в 1976 році, наводить безліч доказів того, що казки вчать дітей думати та розуміти через категорії вигаданого світу, адже фантазія йде коріннями в людські емоції. Слова Беттельгейма про те, що дорослим, що вважає казки "набором брехливих сюжетів, не варто навіть намагатися їх розповідати", цілком можна адресувати учасникам валютного ринку.

Своєрідним чарівним оповіданням можна назвати й дії представників міністерства фінансів США, стверджує Marketwatch (marketwatch.com). Вони зовсім не обманюють, знову і знову кажучи про силу долара. Хоча їхні слова більше не дають інвесторам прямих сигналів про подальші кроки на ринку, вони все-таки надають реальну підтримку американській валюті, постійно нагадуючи ринку, що за "зеленим" стоїть уряд.

"Віру в національну валюту та упевненість щодо її сили повинен підтримувати уряд", - відзначає Кеті Лієн, головний фахівець зі стратегії в компанії Forex Capital Markets. На думку Лієн, "щоб стимулювати економіку, США необхідний слабкий долар".

У той же час фахівець відзначає, що країні необхідно залучати закордонні інвестиції, а для цього, навпаки, знадобляться казки про сильний долар, здатні додати впевненості інвесторам.

Залишитися неупередженим

Розмови про "сильний долар" добре відомі фахівцям і учасникам ринку, які нерідко знають напам'ять усе, що говорять представники влади, і часто закатують очі, чуючи подібні розмови. Трейдери, що мають короткі позиції, попросту не звертають уваги на ці висловлювання.

"Очевидно, що сильний долар залишається в наших інтересах", - знову повторив міністр фінансів Генрі Полсон у минулий четвер. Проте, його слова, що пролунали на брифінгу в Білому домі, у той день не змогли вберегти долар від падіння проти більшості своїх конкурентів.

"У міністра фінансів Полсона вистачило сил спокійно повторити фразу "сильний долар залишається в наших інтересах". Ця фраза була ще однією спробою пожвавити "зелений", якому не допомогло навіть зростання фондових ринків", - написав в аналітичній записці незабаром після виступу міністра старший фахівець із валютної стратегії Девід Ватт з RBC Capital Markets.

Пізніше Ватта попросили пояснити написане. Фахівець відзначив, що хоча висловлювання Полсона не вплинуло на ринок, його безпристрасне обличчя ще раз підтвердило намір американської адміністрації дати ринку сигнал, що долар не завжди сильний, але при цьому його значимість залишається. На думку Ватта, слова міністра насправді означали наступне: "Нам однаково, у який бік рухається курс долара, поки зберігається довіра людей до нашої валюти". Полсон вимовляв ці слова стільки разів, що це дає підставу вважати, що люди хочуть бачити долар сильним, але при цьому ніхто не бажає зізнаватися в тому, що не заперечує проти слабкого долара.

Із чого почалася гарна казка і чому закінчилася

В 1990-і роки проводити політику сильного долара почав колишній міністр фінансів Роберт Рубін. Повторюючи фразу про "сильний долар в інтересах США", Рубін давав інвесторам зрозуміти, що влада не збирається втручатися в ситуацію на валютному ринку, щоб його послабити. Ці слова слугували також сигналом для іноземних інвесторів, що вони можуть безбоязно вкладати кошти в американські активи, не побоюючись знецінювання долара, що може негативно відбитися на прибутковості.

За словами головного фахівця зі стратегії в CMC Markets Ешрафа Лейді, "використання певних послань, що є знаковими для учасників ринку, почало втрачати ефективність навесні 2002 року, коли президент Джордж Буш поступився закликам американських виробників, що вимагали зробити щось для запобігання зайвій переоціненості національної валюти".

Тоді, щоб захистити американських виробників сталі, Буш ввів митні тарифи на імпорт окремих марок сталі та сталевих виробів, чим викликав негативну реакцію з боку закордонних учасників ринку. Тоді ж зазвучали скарги про те, що це йде врозріз із нормами міжнародного торговельного законодавства. В 2002 році долар втратив 15% проти євро близько 10% проти ієни.

Спадкоємці Рубіна на посаді міністра фінансів Джон Сноу і Пол О'ніл продовжували говорити про силу долара, використовуючи давно знайомі ринку звороти. Втім, уже тоді стало ясно, що США проміняли політику "дійсно" сильного долара на дещо байдуже ставлення до нього.

Реальна вигода

Звичайно, слабість долара може принести збільшення обсягів експорту та економічне ріст. Однак його силою теж можна скористатися. За словами старшого експерта з валютної стратегії в Bank of New York Mellon Майкла Вулфолка, "сильний долар залишається в інтересах США, оскільки це дозволяє стримувати інфляцію, залучати іноземних інвесторів і дозволяє національній валюті перебувати в центрі світової фінансової системи".

Останнє дає можливість США справлятися з великим дефіцитом рахунку поточних операцій, а також дозволяє підтримувати більш швидке економічне зростання і високий рівень зайнятості.

{ 2 Коментарів: }

Яка реальна вартість тисячедоларових банкнот?

finansist 02.07.2009 в 14:56

 Питання про співвідношення номінальної і реальної вартості грошей - це досить складне питання.

Але є один випадок, коли тисяча доларів може коштувати більше тисячі доларів, - і це відбувається при продажі банкноти номіналом $1000. Продаючи банкноти по $500, $5000 або $10000, їхні власники також можуть одержати суми, що значно перевищуюють номінал цих банкнот.

Втім, більша частина людей ніколи навіть не бачила купюр подібного номіналу, оскільки уряд США вилучив їх з обігу ще в липні 1969 р. Ці папери дотепер є законними засобами платежу, і володіння ними також цілком законне. Але якщо інвестор вирішить покласти їх на депозитний рахунок у банк, то згодом він одержить тільки суму, що дорівнює їхній номінальній вартості. Банк у такому разі зобов'язаний передати отримані банкноти у відповідний підрозділ Федеральної резервної системи, де вони будуть знищені. Однак у власника великої банкноти існує більш вигідна можливість: він може продати свій скарб із чималим прибутком колекціонерам грошових знаків.

За даними, представленими Девідом Харпером, редактором щомісячного інформаційного бюлетеня Banknote Reporter, уряд США вперше розпорядився надрукувати такі великі банкноти в 1918 р. з метою здійснення міжбанківських готівкових транзакцій. У той час не існувало механізмів електронних розрахунків, і дуже часто необхідно було фізично транспортувати великі кількості готівки з одного банку в інший. Зрозуміло, зручніше було перевозити великі купюри.

В 30-і рр., після Великої Депресії, люди часто зберігали свої заощадження у формі великих банкнот у сейфах або інших безпечних місцях, тому що більше не хотіли довіряти банкам значні суми грошей. За словами Харпера, саме використання як засобу нагромадження є причиною високої "виживаності" цих банкнот. Багато хто з тих, хто тримав гроші в сейфах, померли, так і не скориставшись ними, і тепер вони дісталися спадкоємцям.

Якщо на купюрі зображений Вільям Маккінлі, 25-й президент США (1897-1901), обраний від Республіканської партії, то це купюра вартістю $500. Якщо на ній знаходиться портрет Гровера Клівленда, що був 22-м (в 1885-89) і 24-м (в 1893-97) президентом США, від Демократичної партії, то це 1000-доларова купюра. Банкнота з портретом Джеймса Медісона, 4-го президента США, має номінал $5000, а банкнота, що має зображення Салмона Чейза, активного борця проти рабства, що був міністром фінансів в уряді Лінкольна і головним суддею Верховного суду, - номінал $10000.

Ціна подібних банкнот залежить від їхнього стану. За даними довідника "2002 Standard Guide to Small Size U.S. Money", за тверду, хрустку купюру, що практично не була в обігу після виходу із друкованого верстата, можна виручити чималі гроші.

Купюра в дуже "гарному стані" має ознаки того, що вона була в обігу, але усе ще хрумтить, зберігає твердість і якість, що у книзі визначається як "рівномірно гарний зовнішній вигляд". Купюра просто в "гарному стані" не хрумтить і може мати кілька плям; вона виглядає як звичайна, багаторазово використана банкнота з гаманця або касового апарата.

За словами Стефена Боббітта, представника Американської нумізматичної асоціації, чим більше зім'ята банкнота, тим нижча її вартість. Чим менше банкнота, судячи з її зовнішнього вигляду, була в обігу, тим вона дорожча. Але навіть якщо велика банкнота виглядає надзвичайно порваною, власник майже напевно може одержати за неї суму, що перевищує номінальну вартість. Боббітт говорить, що, як правило, ціна 500-доларової купюри випуску 1928 р. варіюється від $750 до $1000. За купюру вартістю $10000, випущену в 1928 р., пропонують приблизно від $20000 до $30000, а за 1000-доларову купюру того ж року випуску можна одержати від $1400 до $1600.

За словами Харпера, ще більш везучими є власники банкнот зразка 1918 р. Розміри банкнот були зменшені до сучасних у грошових серіях, випущених в 1928 р., тоді як в 1918 р. купюри були більшими: приблизно 7 3/8 дюйма на 3 1/8 дюйми. Це одна із причин, чому сьогодні вони є більш дорогими. Так, за 1000-доларову купюру 1918 р. зазвичай пропонують не менше $1750.

Із тринадцяти банкнот, що залишилися, випуску 1918 р. номіналом $5000 відоме місцезнаходження п'яти. Дві зберігаються в Смітсонівському інституті, одна - у Федеральному резервному банку Чикаго, одна - у Федеральному резервному банку Сан-Франциско та одна належить приватному колекціонерові. А з десяти дотепер не вилучених з обігу банкнот випуску 1918 р. номіналом $10000 відома всього одна. Пройшло вже стільки часу з тих пір, як купюри 1918 року номіналом $5000 або $10000 були продані, що і ті, і інші можуть вважатися безцінними.

За словами Боббітта, єдина купюра, яку не можна виявити в старих сейфах, - це купюра вартістю $100000, хоча такі банкноти один раз випускалися для міжбанківських транзакцій. З 42000 надрукованих банкнот зараз залишилося не набагато більше двох десятків. У цей час 100000-доларові купюри є тільки в сховищах Федеральної резервної системи, міністерства фінансів США та Американської нумізматичної асоціації. Честі бути зображеним на цих купюрах удостоївся Вудро Вільсон, 28-й президент Сполучених Штатів Америки від Демократичної партії (1913-21).

Реальна вартість великих банкнот, вилучених з обігу урядом США

$500 (випуск 1918 р.) - $1750+

$500 (випуск 1928 р.) - $750+

$1000 (випуск 1918 р.) - $2300+

$1000 (випуск 1928 р.) - $1400+

$5000 (випуск 1918 р.) - безцінна

$5000 (випуск 1928 р.) - $10000+

$10000 (випуск 1918 р.) - безцінна

$10000 (випуск 1928 р.) - $20000+

Джерело: Американська нумізматична асоціація

Настрій: оптимістичний

{ 4 Коментарів: }

Автострахування: що і як?

finansist 03.02.2009 в 20:28

Автострахування - вид страхування (точніше узагальнюючий термін) дотичного страхування наземного транспорту (за винятком різних там вагончиків, поїздів та решти залізяччя).

Містить у собі:

  • страхування КАСКО (страхування саме Вашого автомобіля/мотоцикла/моторолера/трактора і т.д.)
  • страхування цивільної відповідальності (страхова компанія оплачує збиток тільки потерпілим від Вас)
  • страхування життя і здоров'я водія та пасажирів (Ви страхуєте водія і пасажирів свого авто на випадок травм/інвалідності/смерті в результаті ДТП, страхова просто виплачує грошову компенсацію за фактом події).

Найцікавіше - страхування КАСКО - це турбота про Ваш особистий автомобіль. Навіщо страхуємо? Тут дуже проста математика - практично будь-який ремонт середньої ваги обійдеться на порядок дорожче від вартості страховки за рік. Грубо порівняємо - вартість повного КАСКО в Києві коливається від 5 до 8%. При вартості машини 25 тис. доларів це становить від 1250 до 2000 доларів. Тепер подивимося, що говорить статистика: за добу реєструється порядку 200 ДТП (це тільки офіційно). Відповідно, імовірність потрапити нехай у дрібну, але ДТП досить велика. Нескладний ремонт (заміна бампера, ремонт крила, заміна фари, капота, фарбування елементів, плюс матеріали з роботою) обійдеться порядку 1800-2200 доларів залежно від розцінок станції, вартості запчастин та апетитів майстрів. Тепер рахуйте, чи вигідна Вам страховка. Це не враховуючи того, що ледве не щодня хтось б'є двері на паркуванні, або неуважний водій чіпляє чужий бампер, виїжджаючи зі стоянки. Не маючи страховки, водій ще може якось змиритися із дрібними пошкодженнями, але при серйозних проблемах ремонту не уникнути. Маючи страховку, немає необхідності ламати голову - ставити оригінальні запчастини чи заощадити і поставити неоригінальні; їхати на профільну станцію чи ж заощадити і поїхати "у гаражі". Страховка покриває все. Відповідно, рятує від безлічі питань.

Від чого страхуємо?

Всі ризики можна об'єднати у дві групи:

- пошкодження:

       а) ДТП - будь-які ДТП з Вашої вини або без неї, з учасниками або без них, з автомобілями або іншими предметами, пішоходами і т.д.

      б) пожежа, вибух, самозаймання - відповідно пошкодження автомобіля в цих випадках, причому сюди належить і загоряння в результаті короткого замикання проводки автомобіля

      в) стихійні лиха - дуже реальна дурниця, град наприклад, сильна злива, відповідно будь-які пошкодження автомобіля в результаті таких подій

      г) протиправні дії третіх осіб - хулігани, вандали, п'яні дебошири і т.д.

      д) зовнішній вплив - камені в скло, бурульки з неба, дерева, що перебігають дорогу і т.д., а також тваринні різні ризики, ну від кішки до слона)

- незаконне заволодіння:

        а) викрадення

        б) крадіжка

        в) пошкодження в результаті спроби крадіжки або викрадення

Як страхуємо?

В автострахуванні є ціла низка опцій, які впливають як на вартість страховки, так і на суму одержуваної виплати. Тому до вибору подібних опцій варто поставитися з усією серйозністю. Щоб було легше порівнювати умови, пропоновані різними страховими компаніями, найкраще виділити кілька головних блоків. Їх, власне, і шукайте в Правилах (договорах) страхування: 1) що є страховою подією - це важливо, що саме страхова компанія вважатиме страховою подією і за що виплатить гроші. Сюди належать страхові ризики і ситуації, у яких страхова платить відшкодування (описувалися вище: будь-яке ДТП, пожежа, затоплення, падіння предметів та ін.). 2) винятки зі страхових подій - це випадки, які страхова компанія не оплачує. Наприклад, поріз шини без інших пошкоджень автомобіля не буде покриватися страховкою, або скажімо крадіжка коліс, або просто коротке замикання без виникнення пожежі. 3) обмеження - це ситуації, у яких страхова Вас обмежує в одержанні виплати.Наприклад, якщо Ви перевищили дозволену швидкість, компанія може зменшити суму виплати або взагалі відмовити у виплаті. Це ж стосується керування в нетверезому вигляді, керування водієм без прав відповідної категорії або права водіння автомобіля. 4) розрахунок суми відшкодування - найбільш слизький і важливий момент. У договорі (Правилах) повинні бути прописані варіанти, як компанія може визначати суму відшкодування (за експертизою, за своєю калькуляцією, за рахунком Вашого СТО, за рахунком свого СТО та ін.), які варіанти виплати відшкодування (готівкою через касу, перерахуванням на СТО, рахунок клієнта). 4.1. Варіанти розрахунку суми відшкодування при повній загибелі автомобіля або його крадіжці - це особливі ситуації і дуже важливо, як компанія буде розраховувати суму виплати. Від цього прямо залежить сума, що Ви одержите. 5) природно важливі і пропоновані умови страхування автомобіля: - франшиза - сума грошей, що Вам не заплатить страхова при будь-якій виплаті. Навіщо це їй? Вона відтинає дрібні збитки і заощаджує певні суми. Навіщо це Вам? Знову ж, нема рації звертатися за дріб'язками. І в той же час це здешевлює страховку. Залежність пряма - більша франшиза - менша вартість страховки. Може бути в % від вартості Вашої машини (а не від суми збитку) або у твердій валюті, наприклад 100$. Зверніть також увагу на те, що низка компаній виділяє окремо франшизу з вини водія (тобто при Вашій провині в ДТП). Вона звичайно більша від стандартної франшизи за ушкодження. Але страшно не стільки це, скільки те, що в низці випадків прийдеться чекати рішення суду, щоб страхова зробила виплату, утримавши відповідну франшизу. Франшиза розділяється за ризиками: - пошкодження (будь-які капості) - повна загибель - крадіжка автомобіля - іноді виділяють окрему франшизу по скляних виробах Є варіант із умовною франшизою. Принцип її такий же як і звичайної (безумовної) франшизи, але різниця полягає в тому, що якщо Ваш збиток перевищив франшизу (допустимо 100$), страхова виплачує 100% збитку. - ліміт відшкодування - це те, яку відповідальність (матеріальну) буде нести страхова компанія. Є три ліміти: а) за договором страхування (у більшості компаній) - є сума, на яку Ви страхуєте автомобіль. Будь-яка виплата віднімається із цієї суми. Тобто максимум, що виплатить страхова компанія за весь страховий рік - це вартість автомобіля, наприклад 100 000 грн. Але це тільки по ушкодженнях. Якщо наприклад Вам виплатили 20000 грн. з ремонту, а після цього машинку украли, то з розрахованої суми виплати будуть витримані 20000 грн. Це треба враховувати. б) по кожній страховій події - найбільш вдала схема, вартість Вашого автомобіля - це максимальна сума виплати по КОЖНОМУ страховому випадку. Тобто потрапили в ДТП, максимально страхова виплатить 100 000 грн. Потрапили другий раз - знову максимум 100 000 грн. І т. д. Відповідальність страховика закінчується тоді, коли відразу виплачується вся страхова сума (повна загибель або крадіжка). в) по першій страховій події - страхова несе відповідальність у розмірі вартості Вашого автомобіля по першій заявленій події, після виплати договір припиняє свою дію. Природно, що тариф при цьому менший, але є й певні обмеження. - виплата без довідки ДАІ - дуже зручна річ, оскільки дочекатися інспекторів ДАІ зараз дуже складно. Дана опція припускає, що якщо, приміром, Вам потрапив камінь у лобове скло, Ви не звертаєтеся в ДАІ, а їдете прямо в СК, заявляєте - одержуєте виплату. Низка компаній пропонує також ліміт по ушкодженнях автомобіля (лакофарбове покриття, ушкодження до певного відсотка від вартості автомобіля). Але все це використовується тільки в тому випадку, якщо немає інших установлених учасників ДТП. - обмеження нічного зберігання автомобіля - дуже складне питання, оскільки багато з людей у нас упевнені, що ставлять свій автомобіль на стоянку під охороною. Реально ж важко знайти стоянку, що буде нести відповідальність, якщо автомобіль украдуть. У випадку, якщо в Договорі страхування є обмеження по нічному зберіганню (наприклад з 00 години до 06 години авто повинно стояти на стоянці під охороною), страхова компанія буде проводити розслідування і визначати, із чиєї вини украли автомобіль. Якщо з вини стоянки, їй буде виставлений регрес, тобто вимога повернути страхові гроші. Найпростіше вибирати компанію, що не обмежує свою відповідальність протягом доби. - додпослуги - до них належить компенсація за евакуатор, виїзд аварійного комісара, послуги незалежних експертів, різні довідки та ін. Кожна компанія, наприклад, виставляє ліміт, у межах якого компенсуються витрати на евакуатор - 500 грн., 50 км і т.д. Ще кілька компаній ставлять обмеження за кількістю компенсацій (припустимо тільки 2 рази за період дії договору) або робить ліміт таким, що вичерпується. - строки виплати - дуже важливий аспект, що прямо впливає на те, наскільки швидко Ви одержите виплату. Зверніть увагу, що кілька компаній розмежовують два поняття: а) ухвалення рішення про виплату або відмову у виплаті - на це дається окремий термін після надання клієнтом всіх необхідних документів. б) безпосередня виплата відшкодування - теж окремий термін уже після ухвалення рішення про виплату, це безпосереднє оформлення платіжних документів і перерахування виплати. - перелік надаваних документів - дуже важливий розділ, оскільки саме від нього буде залежати питання - одержите ви виплату чи ні. Є більш-менш стандартний перелік документів, що вимагають страхові компанії. Але є низка структур, які ускладнюють процедуру одержання виплати, вимагаючи, наприклад, медичну довідку про відсутність алкогольного сп'яніння. Найчастіше таку довідку взяти дуже складно або незручно. - відповідальність компанії - теж цікаве питання, оскільки в низці випадків клієнтові вигідніше буде розірвати договір страхування через невиконання умов договору самою страховою компанією і повернути весь свій річний платіж. Плюс - є відповідальність страхової компанії за прострочення виплати у встановлений термін.

Де страхуємо?

Власне, є завжди два шляхи:

1. Ідемо прямо в страхові компанії, збираємо договори (правила), розпитуємо про умови страхування, особливості, процедури, все це аналізуємо, порівнюємо, вибираємо. Потім страхуємося.

2. Користуємося послугами посередників. Тут важливо розуміти, що дає звертання до посередника, і до якого краще звертатися: а) автосалон/банк - виступаючи в ролі посередника менеджер салону або банку продає Вам додпослугу, оскільки його основна діяльність інша. Як правило, салон або банк вибирає невелике коло компаній, з ким вони працюють. Основний критерій - розмір комісії, виплачуваної страховою компанією за залучення клієнта. Це нормальна практика страхування. Головне питання в тому, наскільки добре розбирається в нюансах страхування сам менеджер, чи знає особливості інших (непрезентованих) компаній і чи зможе надати подальшу допомогу при проблемах з одержанням виплати. Залишається одне питання - чи замислюється над всім цим клієнт, що купує страховку в салоні/банку. б) страховий посередник (брокер/агент) - спеціалізована структура (людина), що займається безпосередньо послугами в сфері страхування. По суті, це якісний консалтинг у питаннях страхування + низка додпослуг у вигляді супроводу договору страхування, урегулювання страхових подій і т.д. Безумовна перевага цього посередника в його кваліфікації і знаннях (якщо це звичайно досвідчений посередник, а не новачок), а також його контакти в страхових компаніях. Можливий мінус - вартість послуг, які повинні оплачуватися. У будь-якому разі завжди корисно з'ясувати, які послуги може запропонувати посередник і скільки буде коштувати "нікуди не бігати і нічого не читати"

{ 1 Коментарів: }

Як зекономити на новорічних подарунках

finansist 14.12.2008 в 14:31

Новорічні свята - не за горами. Час вже подумати і про подарунки для близьких і друзів. Що ж краще подарувати на Новий Рік? І як вибрати той подарунок, що буде корисним, цікавим та оригінальним? Для початку потрібно навчитися не витрачати гроші на всяку непотрібну дурницю. Kiplinger пропонує кілька нехитрих порад, які допоможуть витратити гроші тільки на потрібні і корисні речі.

1. Не спокушайтеся знижками.

"Ух ти, знижка 60%!" Знайомо звучить? Так, нині багато магазинів знижують ціну на продукцію, тому що в умовах кризи це єдиний шлях хоча б якось окупити свою роботу. Але невже ви вирішили скупити всі подарунки на всіх розпродажах? Можливо, якісь із цих речей вам дійсно потрібні, але не дозволяйте собі купувати всі підряд, інакше потім більша частина купленого буде лежати у вашому домі непотрібним мотлохом. А ви засмутитесь.

Вчіться планувати свій бюджет і перед походом до магазину складайте список речей і продуктів, які вам дійсно потрібні. Відправляючись за покупками, візьміть із собою суму грошей, необхідну для покупки за списком. Ретельний розрахунок та ощадливість допоможуть вам зекономити значну суму коштів.

2. Не забудьте відзначити в бюджеті додаткові витрати.

На носі Новий Рік і Різдво. Тому постарайтеся не забути про подарунки, листівки і сувеніри для друзів і близьких. Розплануйте, що й кому ви хочете подарувати. Це допоможе вам уникнути великих і непередбачених витрат.

3. Постарайтеся не влазити в кредити.

Фінансові експерти кажуть, що в середньому, при покупці товару за допомогою кредитної картки ви платите на 30% більше, ніж при покупці того ж товару готівкою. Справа в тому, що приходячи до магазину з готівкою, вам легше контролювати витрати, оскільки ви можете візуально контролювати кошти, які витрачаєте. Якщо гроші закінчилися, то вам вже витрачати нема чого - ви розвертаєтеся й ідете з магазину. А кредитна картка цілком може вас там затримати. Не ставайте заручником боргу. Краще на чому-небудь зекономити. Проте спокійніше буде.

4. Робіть покупки відповідно до ваших доходів.

Вам ще не набридло купувати якісь товари тільки тому, що на них упала ціна? Якщо ваші доходи дозволяють, то ви, звичайно, можете скупити всі товари на світі, навіть якщо вони вам, відверто кажучи, не потрібні. Подумайте двічі, перш ніж заходити на черговий розпродаж.

5. Не заохочуйте своє марнославство.

Деякі люди намагаються здатися щедрими, багатими, успішними або просто хочуть "самоствердитися" за допомогою свого гаманця. Приміром, ви пішли з друзями у кіно, кав’ярню або ресторан. Погодьтеся, часом так хочеться "блиснути своєю щедрістю" і приємно приголомшити всю компанію вечерею за свій рахунок або купити всім якісь несподівані подарунки. Все це добре і навіть похвально, якщо наміри ваші чисті, щирі й не є звичайним позерством. У противному випадку - краще не похваляйтеся. Справжню дружбу ж однаково таким шляхом не купиш. До речі, це ще й по кишені вас ударить, особливо, якщо ви не мільйонер.

6. Не розкидайтеся грішми.

Щире бажання допомогти ближньому - це добре й правильно. Розумна добродійність красить людину. Але, знов-таки, якщо ви не мільйонер, то вчіться й у цьому себе обмежувати. Усіх ощасливити ви не зможете. Це й не потрібно. Зосередьтеся на ваших близьких, друзях і найважливіших для вас людях. Допоможіть їм, у міру сил допомагайте іншим. Та й про себе не забувайте, адже все добре в міру.

7. Дотримуйте етики та етикету подарунків.

Приміром, ви збираєтеся подарувати подарунки відразу декільком дітям. "Почуття справедливості" мучить вас, змушуючи вибирати однакові подарунки для всіх, щоб "ніхто не образився". Відкиньте убік забобони, і нехай ваші презенти будуть відповідати віку і розумовому розвитку дитини.

Пам’ятайте, що у відповідь на подарунок зроблений вам, ви не зобов'язані дарувати річ, еквівалентну за вартістю вашому презенту. Просто даруйте те, до чого лежить душа і що дозволяє ваш гаманець.

8. Користуйтеся Інтернетом.

Перш, ніж вийти в магазин, зайдіть в Інтернет і почитайте споживчі огляди. Порівняйте ціни, почитайте відгуки, переконайтеся в тому, що пральна машина, яку ви плануєте купити, буде найкращим і вигідним варіантом. А якщо ні - то виберіть іншу. Запитайте на форумах, що краще і вигідніше. Це допоможе вам зробити правильний вибір.

9. Не тягніть з подарунками до останньої хвилини.

Заздалегідь визначтеся з тим, що й кому ви будете дарувати. Хоча б до середини грудня. Якщо будете тягти до кінця місяця, то ризикуєте нажити собі головний біль і переплатити за подарунки. Якщо вам лінь ходити до крамниць і обирати - пошукайте в Інтернеті і замовте подарунки, що сподобалися. У цьому є ще один плюс - товари у віртуальних магазинах продаються дешевше, ніж у звичайних.

10. Не витрачайте гроші на дурні подарунки. Краще влаштуйте з них оригінальне новорічне багаття.

Пропонуємо вам список подарунків, які краще не дарувати:

- Марні "девайси" (овочерізка, що працює на сонячній енергії й т.п.)

- Настільний "мотлох" (декоративні тарілки, паперові ваги та інш.)

- Подарунки з натяком на недоліки та інтимні речі (книжка "Як правильно схуднути", машинка для вибривання волось з вуха, нижню білизну й т.п.)

- Бездумні дурні подарунки (тістечка для діабетиків, сигарети для того, хто кидає курити, або той самий подарунок протягом декількох років.)

- Подарунки без смаку (святковий одяг, опудала тварин для дітей та інш.)

- Подарунки-штампи (скляна куля зі снігом, чайні кружки, діди морози і т.д.

{ 1 Коментарів: }

Що зробити із грішми під час кризи?

finansist 10.11.2008 в 12:54

За останнє сторіччя наша країна пережила чотири економічних кризи. Перші дві були обумовлені війнами, наступні - безграмотним управлінням. Але якщо з попередніми все-таки вдавалося якось справлятися, то наслідки нинішньої вгадати досить важко.

Фахівці поки не беруться сказати, як довго вона протриває і які сюрпризи піднесе. Адже масштаби того, що відбувається, далекі від "локальних", та й паніка охоплює ледве чи не все населення планети. Шукати винних у фінансовому краху світової економіки - справа майже марна. Просто поки економісти не радять громадянам займатися великими капіталовкладеннями, а єдино вірним рішенням залишається перечекати "негоду". Питання в тому, як зробити це, якщо й не примноживши капітал, то хоча б його не втратити. "Подробиці" пропонують вашій увазі рейтинг способів, як захистити, зберегти, вигідно вкласти або навіть примножити свої заощадження в період кризи.

Відкрити бізнес

Звичайно, багато чого тут залежить від того, які кошти ви маєте. Адже зовсім очевидно, що одна справа - мати в "загашнику" пару-другу сотню доларів, і зовсім інша, якщо "позабюджетна" сума цілком достатня, скажімо, для відкриття свого невеликого бізнесу. Як не парадоксально, період кризи може стати непоганим поштовхом для здійснення цього проекту або ж змусить замислитися: а чи не ввійти в частку з кимось зі співтоваришів у вже існуючий.

Втім, при цьому не можна забувати, що ідея ця хоч і досить приваблива, але й настільки ж ризикована. Адже тривалий час основною підмогою дрібного бізнесу було мікрокредитування, про яке тепер казати або не доводиться взагалі, або відсотки, під якими видається позика (а нині вони наблизилися до 25% бар'єру), можуть поставити ваш бізнес на межу виживання. Плюс до всього - загальна інфляція. Бажаючих придбати товари та послуги стає все менше. Звідси висновок - дрібним підприємцям в умовах суворої вітчизняної дійсності доведеться пережити дійсно нелегкі часи й сподіватися, хіба що, на пані Удачу.

Цінні папери

Інший варіант заощадження достатньо вагомих коштів - покупка акцій. Адже зараз майже ідеальний момент, щоб "увійти в папір": акції практично всіх підприємств впали, при цьому експерти відзначають, що вони лише недооцінені. Щоправда, в наших умовах покупка цінних паперів - скоріше, блюдо для гурманів. Хоча б тому, що більшість співгромадян мало розбирається в тонкощах настільки популярної на заході фінансової процедури.

Вітчизняні фахівці тому якщо і радять купувати акції та облігації, то це повинні бути акції держструктур, що максимально знецінилися, або акції експортерів сировини. Для тих же, хто не хоче особливо вникати в нюанси фондового ринку, існує можливість інвестувати в ПІФи, де за управління грішми обіцяють взятися професійні управляючі. Вони вкладають залучені гроші у вигідні фінансові інструменти: акції, облігації, державні цінні папери, дорогоцінні метали, банківські депозити, нерухомість. Але при цьому розуміти, що це або короткочасна інвестиція - до чергового маленького стрибка, або досить тривала, мінімум на рік, тобто із прицілом на вихід країни і промисловості з кризи.

Якщо пощастить, можна "відбити" інфляцію, а то й заробити. Однак не варто забувати, що такі прогнози краще сприймати обережно. Знову ж - гарантій немає. Тому витівка ця - те саме що гра в казино, тобто - або пан, або пропав. Якщо ж ви вже володієте якимись акціями, продавати їх можна тільки в умовах крайньої потреби в грошах - зараз експерти прогнозують максимальні збитки. І попереджають - ринок буде "лежати" ще довго, тому розраховувати на швидку віддачу не доводиться.

Земля

Близько чверті українців у своєму виборі надійного тилу в "годину пік" вважають покупку землі. По-перше, з кожним роком вона сама по собі стає цінніше, по-друге, згодом на місці "городика" може зрости котедж - якщо не для себе, то на продаж. Більше того, тут теж спостерігається спад цін - навіть на "елітну" землю під Києвом з кінця жовтня ціни зменшились: середня вартість "сотки" - близько 7 тисяч доларів. Землю в "віддаленому від цивілізації" районі сьогодні дуже навіть доступна, але розраховувати на істотне зростання такого "активу" у ціні не варто. Тому треба вибирати або багато (якщо мета покупки - подальший продаж) і при цьому - в елітному районі, або розглядати подібний варіант винятково "для особистого користування", відкинувши ідею збагатитися.

Якщо земля вже є в наявності, то можна замислитися про будівництво. Для цього зараз найбільш сприятливий період. По-перше, ціни на будматеріали падають до 50%. Плюс у зв'язку зі скороченням робочих місць для будівельників, ціни на їх послуги також знизяться.

Нерухомість

Відповідно до результатів соцопитувань, близько третини наших співгромадян найкращим способом заощадження грошей вважають покупку житла. Певний резон у цьому є. Експерти одностайні - нерухомість буде дешевшати. На первинному ринку - у результаті краху будівельної галузі забудовники вже почали скидати колись позахмарні ціни на квартири. Якщо в столиці ця тенденція тільки починається, то в регіонах експерти вже констатують зниження до 30%. Подібна ситуація й на вторинному ринку - побоюючись знецінювання, багато власників готові продавати свої квартири за реальними цінами. Але покупці не дуже схильні ризикувати в період плутанини. Ще дешевше вкладати кошти в будівництво, яке ще не закінчилося, або навіть не почалося. Зараз будівельні компанії на такі об'єкти знижують вартість до 15%. З урахуванням зменшення цін на будматеріали та робочу силу у підсумку через пару років за своєю собівартістю останні виявляться, як мінімум, на третину дешевше існуючих.

Залишається справа за пошуком будівельною компанією реальних інвестицій, які в нинішніх умовах досить складно залучити на свою сторону. Тільки в столиці цього року прогнозується заморожування близько 20 довгобудів, і гарантії не поповнити список таких немає ні в кого. До речі, сам забудовник у ситуації, що не залежить від нього безпосередньо, відповідальності перед інвестором не несе. А всесвітня економічна криза – найбільш підходяща причина. Тому вкладання в новобудови насьогодні хоч і привабливе, але досить ризиковане.

Авто

Якщо покупка нерухомості не по кишені, можна замислитися про придбання нового авто. Вибір для цього зараз - величезний. Підвищений попит на автомобілі у зв'язку з доступним кредитуванням викликав в автосалонах їх надлишок. Тепер складності з кредитами для населення та впалі автопродажі змусили автодилерів піти на безпрецедентні знижки. Взяти новий автомобіль можна дешевше до 15% його первинної вартості. Єдине "але" - у більшості випадків акції діють тільки при виплаті повної вартості. Тому на практиці в автомобілі можуть інвестувати свої заощадження лише 2% українців.

Споживчі товари

Можливо, нинішній час саме той, коли варто замислитися про дорогі покупки. Хоча думка "краще скоріше витратити, поки не знецінилися", скоріше схожа на паніку. З іншого боку, якщо є необхідність у покупці меблів або техніки, на яку раніше не вистачало, зараз період сприятливий. Знову ж, цю покупку варто розцінювати як побутову необхідність, ніж як внесок у майбутнє.

Дорогоцінні метали і коштовності

15% українців вважають досить надійним гарантом заощадження накопиченого покупку дорогих ювелірних прикрас, діамантів, інших предметів розкоші. Але тут треба мати на увазі, що справжню цінність вони можуть нести в собі, якщо є унікальними виробами, предметами антикварного значення або як твору мистецтва. Інакше їх вартість як капіталовкладення може означати лише еквівалент ломбардної застави.

А от про банківські метали - розмова особлива. У вересні-жовтні обсяги продажів золота зросли більш ніж на 20%, ціни ж за останні тижні, навпаки, значно впали, дешевшає й срібло. Однак, купуючи злитки, варто врахувати податки і банківську комісію, які відразу "з'їдають" частину грошей. Важливо врахувати й те, що, за словами експертів, дорогоцінні метали дуже піддані ціновим коливанням, тому тут важливо "піймати момент" - як у покупці, так й у наступному продажі. До речі, в Україні були прецеденти, коли банк з тієї або іншої причини відмовлявся "викуповувати назад" свій злиток. Інша справа - відкриття й використання так званих "металевих" рахунків, на який вноситься грошовий еквівалент певної кількості металу.

При цьому безготівкове золото можна в будь-який момент продати банку за діючими котируваннями без проведення складної експертизи. Для тих, хто в цьому розбирається, - непоганий спосіб не тільки зберегти, але й примножити фінанси. Але для проведення подібної операції необхідно постійно відслідковувати світові котирування і не бути обмеженим у часі. Інакше можна попросту продешевити. Для багатьох це - наука не з легких.

"Готівка"

Зберігати готівку "на руках" (тим більше, якщо вона не є позахмарною сумою) надає перевагу кожен десятий українець - так надійніше. Однак треба мати на увазі: якщо ці гроші не призначені для подальшої витрати, то виявляються найбільш незахищеними. У фізичному сенсі - можуть бути вкрадені, загублені, зіпсовані. Але навіть якщо не стануть жертвами зловмисників або недбайливих домочадців, то вже точно постраждають від інфляції. З іншого боку, "кеш" - завжди ліквідний. Тобто ви можете в будь-який момент проробити з ним будь-яку операцію: витратити, обміняти, віднести в банк зрештою. Знову ж - єдину стабільну валюту виділити складно, тому заощадження краще перевести в різну й у найбільш слушний момент зливати в "обмінники" ту або іншу.

Депозит

З банківськими вкладами ситуація неоднозначна, і все-таки вони в цей момент - найбільш захищені. З одного боку, маючи очевидний фінансовий дефіцит, багато комерційних фінустанов вагомо підняли процентну ставку з депозитів і створили максимально комфортні умови для вкладників. Хоча варто замислитися, чи зможе банк гарантувати схоронність заощаджень і чи перекриють відсотки галопуючу інфляцію? Як показав недавній приклад Нацбанку із забороною на дочасне вилучення депозитів, якщо ситуація стане критичною, забрати "свої кровні" може стати проблематично. Щоправда, варто підкреслити, що труднощі виникають саме з дочасним зняттям грошей, а не з депозитами, термін дії яких за договором минув, - отут перешкод ніяких. Та й перші обмеження, як обіцяють можновладці, вже незабаром анулюють. Головне в іншому - у нинішній ситуації якщо вже довірятися банку, то краще віддати перевагу більше надійному, нехай і з більше низькими відсотками (у світлі останніх подій банкам свої заощадження готові віддати тільки 3% громадян).

І якщо таки відкривати депозит, важливо правильно вибрати валюту. Багато хто, не довіряючи вітчизняному грошовому еквіваленту, віддають перевагу частину коштів зберігати у валюті. І хоча на внески в національній грошовій одиниці - найбільший відсоток, у стабільність її мало хто вірить, з огляду на внутріекономічні процеси в Україні. Тому все більше дивляться з надією на "євробакси". До речі, середня ставка за внесків в євро - 8% річних: зараз економіка Європи переживає не кращі часи, тому її валюта користується меншим попитом. Як правило, приблизно стільки ж обіцяють за депозит у доларах. Однак буквально протягом декількох місяців ми були свідками небувалих "доларових стрибків". І все-таки, незважаючи на те, що саме США стали "детонатором" кризи, їх валюта досить міцна , вважають експерти. Про всяк випадок, щоб звести ризики до мінімуму, непогано розділити суму на кілька внесків у різних валютах - тоді при падінні курсу на один з них можна виграти на іншому.

Словом, у нинішній ситуації однозначну відповідь, куди краще інвестувати свої заощадження, знайти складно. І залежить це від багатьох факторів. У першу чергу - від наявності тих самих вільних коштів, які можна кудись вкласти або зберегти "на чорний день". Адже, як свідчить статистика, саме з ними в більшості населення - "напруга".

У цілому ж, якщо гроші ви все-таки маєте, фахівці, щоб зберегти їх, радять уявити собі наступну картину й відповідно до неї діяти: якщо ви втратите поточні доходи (що за нинішнього зростаючого безробіття досить реально), оцініть витрати родини за рік і помножте цю суму на коефіцієнт інфляції. Це непорушний запас. Все інше можна інвестувати. Тим більше, що оптимісти можуть трохи втішити себе тим, що кризи у світовій економіці трапляються регулярно. Останній спад спостерігався в 70-і роки минулого сторіччя. Тоді економіка США та інших країн впала у справжню депресію і змогла оговтатися лише через десятиліття. Надію дає тільки одне - слідом за спадом, за ідеєю, повинен початися новий етап.

{ 4 Коментарів: }

Економічна криза: поради, як не втратити останнє

finansist 30.10.2008 в 13:32

Останніми тижня мене трохи дістали усі – родичі, друзі, друзі друзів, знайомі, журналісти. І всі питають лише про одне, що буде з економікою, банками, гривнею, доларом та євро. Певний час я віджартовувався, що не Джордж Сорос і не Ворен Бафет, – це їм потрібно задавати такі запитання, бо якби я знав достеменні відповіді на них, то був би, мабуть, таким самим багатим, як вони. Але це все жарти. Бажання отримати відповіді на найбільш пекучі питання сьогоднішніх днів цілком зрозумілі.

Не претендуючи на істину в останній інстанції, спробую дати власні відповіді на ці питання. По-перше, порадив би спочатку послідовно прочитати статті «Глобальна фінансова криза: світ стає іншим»«Україна і глобальна криза: напередодні ідеального шторму»,“Економічна криза – що нам робити?”, присвячені глобальній економічній кризі та її наслідкам в Україні.

Ця криза є системною кризою нинішньої моделі світової економіки, і вихід з неї буде дуже важким та займе в кращому разі 3–4 роки. В Україні на глобальні економічні потрясіння накладаються проблеми нереформованості соціального сектора, у тому числі пенсійної системи, комунальної сфери, радянської і тому багато в чому абсурдної системи адміністративно-територіального устрою країни, уже не кажу про тотальну корумпованість усієї державної машини, включаючи уряд, парламент, суддів, правоохоронні органи, місцеву владу. Потрібно усвідомлювати, що внаслідок популізму, демагогії та волаючого непрофесіоналізму всіх останніх урядів процес виходу економіки України з кризи буде вкрай болючим та довготривалим. Тому сподівайтеся на краще, але, якщо взагалі хочете побачити ліпші часи для нашої країни, припиніть вірити солодким обіцянкам політиків та запасайтесь терпінням і готуйтесь до багаторічної важкої праці із затягнутими пастками, дорогими комунальними послугами та необхідністю заощаджувати, відмовляючись від дорогих відпусток за кордоном, не здійснюючи жодних витрат, без яких можна обійтись у наступні декілька років. Вважайте це моєю першою порадою.

Я не дуже гарної думки про моральні якості нашої політичної еліти, але водночас сподіваюся на їхню готовність слідувати здоровому глуздові, тому мої поради виходять саме з цього.

Отже, почнемо з курсу гривні до долара США – їх співвідношення вже давно стало мірилом стабільності в країні. Я переконаний, що, враховуючи розмір зовнішнього боргу українських банків і корпорацій та величезний обсяг внутрішніх кредитів в іноземній валюті, наданих приватним юридичним і фізичним особам, суттєве зниження курсу гривні до долара призведе до масових фактів оголошення неплатоспроможності й матиме вкрай тяжкі наслідки для всієї економіки країни. Розуміння цього є в Президента країни, урядовців, Нацбанку, експертів, тому впевнений, що нинішні фінансові спекуляції з падінням курсу гривні до долара закінчаться протягом місяця, і це співвідношення повернуть до позначки 5,3 – 5,5 гривні за долар. У Нацбанку є достатній інструментарій (регулятивний і фінансовий) для вгамування пристрастей і заспокоєння ситуації на валютному ринку. Не можу гарантувати курсову стабільність національної валюти в наступному році, але наявні золотовалютні резерви та враховуючи можливе залучення кредитів МВФ, Світового банку, ЄБРД, дають змогу сподіватися – при скільки-небудь виваженій бюджетній та грошово-кредитній політиці відповідно уряду й центрального банку – на більш менш спокійну ситуацію на валютному ринку і у 2009 році.

Щодо стабільності банківської системи і головне – упевненості, що депозити фізичних осіб не постраждають, то переконаний, народні депутати бодай за один антикризовий захід проголосують, і будуть надані гарантії повернення вкладів до ста п’ятдесяти тисяч гривень у разі банкрутства того чи іншого банку. Отже, заспокойтеся і не тримайте гроші в скляних банках та в шафах під білизною – для цього є комерційні банки. Якщо ваші заощадження  більші за суму, еквівалентну 150 тисячам гривень, то розбийте їх на декілька вкладів і розмістіть у різних банках. Але при цьому пам’ятайте, що гарантується повернення лише основної суми депозиту, без нарахованих процентів, тому проявіть пильність і не ведіться на яскраві обіцянки надвисоких відсотків, вибирайте банк, який виплачує приблизно середні порівняно з іншими фінансовими установами проценти за депозитом. У цьому разі у вас буде більше гарантій повернути не тільки сам вклад, а й проценти.

Значно складніше дати пораду тим, хто вирішив тримати заощадження в іноземній валюті. Вибір між доларом і євро не такий уже простий. Тут надто багато складників, які впливатимуть на суттєве коливання курсу цих валют одна до одної протягом наступних декількох років. Зараз відбувається значне зміцнення долара США до євро, що пов’язано, зокрема, з одночасним виведенням інвесторами своїх активів з країн, що розвиваються.

Виведення їх у долари базується на певній вірі в непорушність такого інституту як Казначейство Сполучених Штатів та його казначейських зобов’язань. Водночас фундаментальною проблемою США залишається борг уряду, який після реалізації плану міністра фінансів Полсона сягне суми, що наближається до позначки в 11 трильйонів доларів – це майже 85 відсотків річного ВВП США. Якщо ж врахувати ще й внутрішній борг корпорацій і приватних осіб у 40 трильйонів доларів, то зрозуміло, як багато в Америці бажаючих знецінити цей борг шляхом поступового накачування світової економіки грошима, цінність яких неухильно падатиме.

Отже, хто б не переміг на наступних президентських виборах, слід очікувати у 2009 та 2010 роках поступового здешевлення долара США щодо євро. Якби я був повністю впевнений у відповідальності наших урядовців, то взагалі б радив тримати заощадження виключно в гривні, але сам такої впевненості не маю, тому й порад таких дати не можу.

Хто був настільки заможним, що придбав акції акціонерних компаній та інвестиційних фондів, які котуються на ПФТС, тому теж порадив би заспокоїтись. Зрозуміло, що ринкова ціна цих акцій опустилася нижче від плінтуса, і сподівання заробити сто відсотків річних виявилися марними, але гадаю, це були не останні гроші цих осіб і вони зможуть почекати принаймні найближчі два-три роки. Правда, і купувати достатньо знецінені акції я зараз теж би не радив. По-перше, не факт, що це вже справді «дно» падіння їхньої ціни, по-друге, зростати їх ринкова вартість почне, у кращому разі, не раніш як 2010 року, тому заморожувати гроші в активи, котрі не дають можливість заробити, навряд чи варто.

І остання порада стосується тих, хто хоче робити спробу гратися на міжнародних валютних ринках. Знаходяться шарлатани, котрі обіцяють навчити, а головне – дурні, які готові повірити, що вони можуть навчитись самостійно проводити валютні спекуляції на міжнародних валютних ринках через ділінгові центри.

Порада всім – не робіть дурниць, бо це нагадує навіть не гру в казино, а закопування золотих на Полі Чудес Країни Дурнів. Займатися спекуляціями на міжнародних валютних ринках можуть лише професіонали, що працюють у хедж-фондах. Тому, якщо ви вже не задовольняєтеся процентними доходами за банківськими депозитами, то раджу, по-перше, пам’ятати, що гратись останніми двома-трьома тисячами доларів США не варто, мільйонером від цих ігор ви все рівно не станете, а втратити останні заощадження можете. По-друге, у тих, у кого є справді суттєві заощадження і кому кортить заробляти достатньо високі доходи від валютних спекуляцій, то звертайтесь до тих, хто надасть гарантії прозорості контролю за операціями, що відбуваються з вашими грошима, і головне – документально підтверджені гарантії повернення всіх ваших коштів (з додаванням можливого прибутку чи за мінусом можливого збитку) за першою вимогою.

{ 2 Коментарів: }

Чи потрібно говорити дітям про свої доходи?

finansist 23.10.2008 в 10:07

 Всім відомо, що деякі дитячі питання заганяють батьків у глухий кут. Причому це не тільки питання типу "звідки беруться діти?", але й такі, здавалося б, повсякденні питання як "мамо (або тату), а скільки ти одержуєш?".

Звичайна реакція людини на подібні питання - бажання захиститися і не відповідати. Тому серед дорослих є неписане правило: про гроші питання не задавати. І вони не задають. Причому не тільки ті питання, які можуть поставити іншу людину в незручне становище, але і ті, які треба б задати, щоб розвивати свої грошові навички. Та тільки укорінена звичка бере гору і гальмує рух дорослої людини вперед. Але зараз ми не про дорослих, зараз ми говоримо про дітей.

Що стосується дитини, то вона, не скована ніякими рамками, які діють у світі дорослих, продовжує вивчення свого світу. І питання, що стосується доходів батьків для неї не безцільне. Вона намагається визначити своє місце в цьому матеріальному світі і місце своєї родини в тому контексті життя, до сприйняття якого вона вже доросла.

Що потрібно знати батькам, перш ніж відповісти на це запитання дитини? Тільки те, що інформацію про доходи говорити потрібно, але не всю, говорити з певною метою і залежно від ступеня зрілості вашої дитини.

Чому потрібно розкривати не всю інформацію?

Тому що розуміння суми доходів - це тягар, що здатний винести тільки доросла людина. І це не залежить від кількості грошей, тому що і їх достаток, і їх нестача може серйозно нашкодити психіці дитини, якщо вона не готова до цього.

Достаток може неправильно вплинути на її місце в матеріальному світі і здатність домагатися власних результатів, а не користуватися плодами батьківської праці.

Нестача може надмірно послабити впевненість у собі і розвинути страх за власне виживання, відповідальність за яке нести вона ще не готова.

Другий момент, про який тут треба пам'ятати - оточення дитини. І чим старшою дитина стає, тим більшим стає світ довкола неї. А у світі цьому, крім добра сімейного вогнища, є ще ворожі сили, породжені соціальною нерівністю та іншими проблемами, про які ми зараз говорити не будемо.

Якщо інформація про доходи родини виходить за рамки сімейного кола, це може порушити рівень безпеки, що оточує дитину. Тобто, якщо випадково ваше маля проговорилося (без злого наміру) про розмір доходів батьків, то воно може стати об'єктом соціального невдоволення або знаряддям у руках шахраїв.

Тому все, що стосується теми грошей, треба вчитися тримати в секреті і не виставляти на загальний огляд. Це позбавить вас і вашу дитину від зайвих проблем.

Яку частину інформації про доходи можна відкривати? З якою метою це краще робити?

Так як дитина однаково буде з непрямих даних робити висновки про розмір вашого доходу, то частину цієї інформації вам доведеться відкривати. І в той момент, коли питання про розмір доходу зненацька виникло, потрібно визначити, чому воно виникло саме зараз?

Якщо це наслідок отриманої ззовні інформації про доходи інших людей, наприклад: "Ось Петро вчора сказав, що його батько десять тисяч отримує, а ти скільки?", то відразу можна зрозуміти, що вона визначає місце своєї родини в рейтингу доходів батьків однокласників і, як наслідок, своє місце в класі, якщо в ньому не розвинені інші критерії цінності себе як особистості.

У цьому питанні звучить страх "а раптом ми менше одержуємо і раптом це може відбитися на моєму положенні в колективі, якщо це питання знову виникне в класі під час обговорення. Що скажу я? Що скажуть хлопці?"

У таких ситуаціях краще дитину заспокоїти і сказати, що грошей у вас достатньо для того, щоб нормально жити і вчитися. Звичайно, це пролунає переконливо тільки в тому випадку, якщо раніше на очах дитини ви не заявляли на весь голос про те, що важко жити, грошей не вистачає, що вас завжди обраховують і взагалі ви такий нещасний.

Якщо дитина наполягає на сумах, то можна поставити зустрічне запитання, запитавши його про те, що він думає про розміри заробітку родини. До речі, заодно і довідатися, що саме ваша дитина знає про те, що ви так ретельно приховуєте.

У тому випадку, якщо сума виявиться значно нижчою за ту, що ви заробляєте, але в очах дитини це виглядає переконливо, то і скажіть їй, що вона майже вгадала. Або знайдіть інший варіант відповіді, щоб задовольнити першу цікавість. Але не викладайте всю інформацію цілком. Практика показує, що першої відповіді в основному буває достатньо для задоволення цікавості.

До речі, у процесі обговорення чужих доходів краще концентрувати увагу дитини на тих моментах, які важливі для її розвитку. Наприклад, а чи знає дитина, чим займається батько Петра, якщо вже мова зайшла про цю людину? Як він вважає, чи багато він вчився, щоб зайняти таку посаду або розвинути бізнес, яким він займається. Що, на його думку, було важливо зробити, щоб домогтися такого результату?

Принаймні, якщо ваша дитина не зможе відповісти на ці запитання, то наступного разу система оцінок того чи іншого рівня доходів буде мати під собою інші критерії, такі як ступінь вкладеної праці, творчості, енергії і часу, і мотивувати на пошук відповідей на запитання, як цього можна домогтися.

Відповідаючи на питання про суму сімейних доходів, можна також сказати про суму необхідних видатків на місяць. Адже це не обов'язково буде тією сумою, яку ви одержуєте. І не розкривайте поки інформацію про стан ваших банківських та інвестиційних рахунків. Адже дитина запитала тільки про доходи!

Якщо ж питання виникло в результаті спостереження за вашими діями (наприклад, підрахунком бюджету за комп'ютером), то обговорювати цю тему треба вже з освітньою метою.

І знову ж зовсім не обов'язково показувати всі цифри цілком, а розповісти про рівень видатків, сформулювавши відповідь на дитяче питання в такий спосіб: "А чи знаєш ти, що важливо не те, скільки ти одержуєш, а скільки витрачаєш? От порахуй, скільки б тобі довелося заробляти, якби ти сьогодні самостійно оплачував свою школу (спортивну секцію, інші захоплення) із власного доходу?" І покажіть йому видатки з цієї статті.

А якщо дитина наполягає на повній інформації про ваші доходи, то можете розповісти про золоте правило, що діє у світі дорослих, що рахувати чужі гроші не добре, краще навчитися рахувати свої.

"І якщо ти замислюєшся про майбутнє, то давай ми почнемо з тобою заняття (якщо ви ще їх не почали зі своєю дитиною), і на твоїх кишенькових грошах я навчу тебе всьому тому, що сам (сама) знаю про управління грошима. І тоді в майбутньому, коли виростеш, ти зможеш стати фінансово незалежною людиною. Ти будеш готовий (готова) до того, щоб брати участь і в сімейних розрахунках".

Чому критерієм для відкриття інформації про доходи повинна бути зрілість вашої дитини?

Все та ж причина. По-перше, безпека вашої дитини. Більшою мірою її психологічна безпека, її готовність виконувати в житті своє призначення та вміння долати труднощі і перешкоди, які або є (реальна нестача грошей у родині), або їх немає, але вони моделюються для того, щоб дитина змогла навчитися сподіватися на себе, а не на товстий гаманець своїх батьків.

По-друге, з метою вашої безпеки. Історії про невдячних дітей - не такі вже й рідкісні в нашому житті. Тому повна інформація про ваш фінансовий стан може зіпсувати життя не тільки вашій дитині, що у результаті своєї незрілості (причому від віку це не залежить!) може неправильно оцінювати свої сили, але й вам, тому що постійні фінансові претензії з боку своєї дитини ляжуть тяжким тягарем на ваші плечі.

Тому, будьте обережні.

Незважаючи на те, що тема грошей повинна бути відкрита в родині, будь-яка інформація про гроші повинна подаватись з обережністю. І більшою мірою з метою вироблення певних навичок правильного поводження з грошима. Тільки тоді це принесе результати, на які ви розраховуєте, і допоможе вашим дітям знайти свій шлях до багатства та успіху.

{ 1 Коментарів: }

Політика сильного долара - казка, вигідна США

finansist 15.10.2008 в 11:31

 Психолог Бруно Беттельгейм у своїй книзі "Про користь чар" ("The Uses of Enchantment"), що побачила світ в 1976 році, наводить безліч доказів того, що казки вчать дітей думати та розуміти через категорії вигаданого світу, адже фантазія йде коріннями в людські емоції. Слова Беттельгейма про те, що дорослим, що вважає казки "набором брехливих сюжетів, не варто навіть намагатися їх розповідати", цілком можна адресувати учасникам валютного ринку.

Своєрідним чарівним оповіданням можна назвати й дії представників міністерства фінансів США, стверджує Marketwatch (marketwatch.com). Вони зовсім не обманюють, знову і знову кажучи про силу долара. Хоча їхні слова більше не дають інвесторам прямих сигналів про подальші кроки на ринку, вони все-таки надають реальну підтримку американській валюті, постійно нагадуючи ринку, що за "зеленим" стоїть уряд.

"Віру в національну валюту та упевненість щодо її сили повинен підтримувати уряд", - відзначає Кеті Лієн, головний фахівець зі стратегії в компанії Forex Capital Markets. На думку Лієн, "щоб стимулювати економіку, США необхідний слабкий долар".

У той же час фахівець відзначає, що країні необхідно залучати закордонні інвестиції, а для цього, навпаки, знадобляться казки про сильний долар, здатні додати впевненості інвесторам.

Залишитися неупередженим

Розмови про "сильний долар" добре відомі фахівцям і учасникам ринку, які нерідко знають напам'ять усе, що говорять представники влади, і часто закатують очі, чуючи подібні розмови. Трейдери, що мають короткі позиції, попросту не звертають уваги на ці висловлювання.

"Очевидно, що сильний долар залишається в наших інтересах", - знову повторив міністр фінансів Генрі Полсон у минулий четвер. Проте, його слова, що пролунали на брифінгу в Білому домі, у той день не змогли вберегти долар від падіння проти більшості своїх конкурентів.

"У міністра фінансів Полсона вистачило сил спокійно повторити фразу "сильний долар залишається в наших інтересах". Ця фраза була ще однією спробою пожвавити "зелений", якому не допомогло навіть зростання фондових ринків", - написав в аналітичній записці незабаром після виступу міністра старший фахівець із валютної стратегії Девід Ватт з RBC Capital Markets.

Пізніше Ватта попросили пояснити написане. Фахівець відзначив, що хоча висловлювання Полсона не вплинуло на ринок, його безпристрасне обличчя ще раз підтвердило намір американської адміністрації дати ринку сигнал, що долар не завжди сильний, але при цьому його значимість залишається. На думку Ватта, слова міністра насправді означали наступне: "Нам однаково, у який бік рухається курс долара, поки зберігається довіра людей до нашої валюти". Полсон вимовляв ці слова стільки разів, що це дає підставу вважати, що люди хочуть бачити долар сильним, але при цьому ніхто не бажає зізнаватися в тому, що не заперечує проти слабкого долара.

Із чого почалася гарна казка і чому закінчилася

В 1990-і роки проводити політику сильного долара почав колишній міністр фінансів Роберт Рубін. Повторюючи фразу про "сильний долар в інтересах США", Рубін давав інвесторам зрозуміти, що влада не збирається втручатися в ситуацію на валютному ринку, щоб його послабити. Ці слова слугували також сигналом для іноземних інвесторів, що вони можуть безбоязно вкладати кошти в американські активи, не побоюючись знецінювання долара, що може негативно відбитися на прибутковості.

За словами головного фахівця зі стратегії в CMC Markets Ешрафа Лейді, "використання певних послань, що є знаковими для учасників ринку, почало втрачати ефективність навесні 2002 року, коли президент Джордж Буш поступився закликам американських виробників, що вимагали зробити щось для запобігання зайвій переоціненості національної валюти".

Тоді, щоб захистити американських виробників сталі, Буш ввів митні тарифи на імпорт окремих марок сталі та сталевих виробів, чим викликав негативну реакцію з боку закордонних учасників ринку. Тоді ж зазвучали скарги про те, що це йде врозріз із нормами міжнародного торговельного законодавства. В 2002 році долар втратив 15% проти євро близько 10% проти ієни.

Спадкоємці Рубіна на посаді міністра фінансів Джон Сноу і Пол О'ніл продовжували говорити про силу долара, використовуючи давно знайомі ринку звороти. Втім, уже тоді стало ясно, що США проміняли політику "дійсно" сильного долара на дещо байдуже ставлення до нього.

Реальна вигода

Звичайно, слабість долара може принести збільшення обсягів експорту та економічне ріст. Однак його силою теж можна скористатися. За словами старшого експерта з валютної стратегії в Bank of New York Mellon Майкла Вулфолка, "сильний долар залишається в інтересах США, оскільки це дозволяє стримувати інфляцію, залучати іноземних інвесторів і дозволяє національній валюті перебувати в центрі світової фінансової системи".

Останнє дає можливість США справлятися з великим дефіцитом рахунку поточних операцій, а також дозволяє підтримувати більш швидке економічне зростання і високий рівень зайнятості.

{ 1 Коментарів: }

Є оригінальні ідеї?

finansist 06.10.2008 в 15:43

 Зараз креативність – дуже популярне слово і прийнято вважати, що воно має однозначно позитивне значення. Спеціалісти стверджують, що багато проблем пов'язані з відсутністю творчості. Креативність – обов'язковий стандарт реклами [важливо, що 90% реклами такою не назвеш] і передбачає пошук в усьому. І звичайно – у маркетингу.

Ці припущення підкріплюються твердженнями, що стандартний [класичний, академічний] маркетинг вже не ефективний. Креативний підхід дійсно необхідний у ситуаціях, коли можливості є обмеженими, у випадках, коли зовнішнє середовище є дуже конкурентним. Ось хоча б три причини, чому на речі варто подивитися під іншим кутом зору:

  1. Креативність допомагає отримати результати за наявності серйозних обмежень у ресурсах – фінансуванні, часі та ін.

  2. Оригінальний, нестандартний підхід є чи не єдиним шансом для молодих компаній, які виходять або розвиваються на високо конкурентних ринках.

  3. У більшості випадків саме нестандартні рішення можуть вирішити поставлені задачі максимально швидко – дозволяють значно підвищити продуктивність, коли це є надзвичайно необхідним.

Таким чином, під креативними рішеннями ми маємо на увазі дії, які дозволяють досягти результатів, що перевищують очікувані, без значної зміни існуючих можливостей чи інших умов; є оригінальними, а іноді навіть порушують прийняті стандарти.

Проте креативний підхід, використання інновацій, застосування нових технологій [латеральний маркетинг] буде результативним лише при дотриманні певних умов і лише при використанні їх у визначених ситуаціях. Застосування ж подібних рішень поза таких умов та ситуацій призведе до сумних наслідків.

Розглядаючи та аналізуючи теорії, які пропонують дотримуватись творчості в усьому, ми дійшли висновку, що підприємці не помічають [або не хочуть помічати], що креативний підхід є досить серйозним і не простим для організаційного процесу.

1. Реалізація креативних рішень іноді вимагає від компанії набагато ефективнішої взаємодії та зусиль, ніж здійснення кроків, які є стандартними, але перевірено ефективними. Досвід наших власних проектів показав, що проблема полягає не стільки в пошуку самого рішення, скільки в його реалізації. Компанія не могла вирішити питання через погану взаємодію своїх служб [відділів]. Рішення реалізовувалось, але, скажімо, лише відсотків на 60%. У більшості випадків неузгодженими залишались ті елементи, які або потребували від співробітників екстра-зусиль, або більш чіткої організації. Результат, звичайно, виявлявся гіршим від запланованого. Керівництво компанії робило висновки стосовно креативних починань в цілому [що є досить несправедливим].

2. Переважна більшість компаній обмежується креативним підходом [або ставить таку вимогу] тільки по відношенню до комунікації [реклами] своїх товарів. Іноді реклама стає кращою за сам продукт. Бажання похвалити свій товар або послугу є зрозумілим. Але на деяких ринках виробники вбачають у рекламі своєрідного мага, який здатен вирішити або згладити всі недоліки, що існують у продукті. На жаль, це не так. Парадокс полягає в тому, що споживач, який обере товар завдяки ефективній, креативній рекламі і не отримає очікуваного ефекту, більше ніколи його не придбає. Важливо розуміти, що споживач обирає товар, а не рекламу. Креатив – це те, що може надихнути на придбання товару або послуги.

3. Креативне рішення повинно бути підтримано усіма складовими маркетингу. Тут усе просто. Креативність сама по собі – не панацея. Супер_оригінальний продукт можна продати лише за адекватною ціною – зовсім не за будь-якою. Точніше, він взагалі зможе продатися, якщо його поставлять на полицю. Причому, на очікуваній території. І його куплять, лише якщо про нього дізнаються завдяки рекламі. Ми можемо провести цей взаємозв'язок і навпаки. Суть у тому, що дуже часто креативне рішення гине через невідповідність йому інших складових.

4. Копіювання або відтворення чужих креативних рішень повинно проводитись з великою обережністю. І справа не в захисті авторства ідеї. Крім рішення та його результатів, компанії часто забувають проаналізувати умови, в яких це рішення було застосовано. Навіть якщо ідея начебто була втілена для продукту, схожого на Ваш, на схожому ринку, варто дізнатись, чи не існували особливі умови, що зробили рішення таким вдалим. Ми вважаємо, що дослідження чужого досвіду та прикладів – це корисне заняття, але цим не треба прямо керуватись у своїх діях. Крім того, в Україні є приклади, коли на ринку були досить успішними рішення, які не є такими на інших ринках. Наприклад, упаковка «дой-пак» для соусів, яка є успішною у 2-3 країнах світу, враховуючи Україну, практично не представлена у світі.

Креативні рішення – складні, як у створенні, так і в реалізації. Необхідно завжди пам'ятати про це, щоб оригінальність ідеї та результати, які ця ідея може Вам принести, не розсіювали Вашу увагу.

Так, на основі нашого досвіду ми сформулювали 8 правил та порад, які дозволять забезпечити результативність Ваших нових оригінальних задумів.

1. Упевніться в тому, що виконані обов'язкові умови. Простіше кажучи, переконайтесь, що таке рішення є необхідним. Україна – це країна, в якій більшість ринків росте, наслідком чого є відсутність конкуренції як такої. Її умови не можна порівнювати з тією ситуацією, яка існує в західних країнах. А мудрі гуру маркетингу, які представляють нові концепції креативної поведінки та розвитку на ринку, використовують у своїх роботах досвід саме висококонкурентних ринків. Ретельно аналізуйте існуючу ситуацію. Найбільш імовірно, що у Вашому випадку достатньо буде або збільшити ефективність ваших теперішніх дій, або докласти досить стандартних зусиль, щоб збільшити результативність.

Простий приклад – практично в усіх товарних категоріях в Україні виробники не можуть сьогодні забезпечити постійну присутність своїх товарів круглий рік [Ви можете перевірити це, запитавши думку різних продавців, з якими працюєте]. І це не залежить, наскільки сезонним є їхній товар. Застосовувати екстраординарні кроки за таких умов буде невиправдано. Спочатку варто просто покращити збут та логістику свого товару, можливо, переглянути обсяги продукції, що виготовляється. Ми впевнені в тому, що ретельний аналіз існуючої ситуації [по суті, аудит маркетингу] дозволить вирішити таку задачу. Креативне рішення – складний шлях. Для чого йти ним, якщо ситуацію можна вирішити, рухаючись простим маршрутом?

2. Рішення повинно бути таким, яке можна реально реалізувати. Генерація ідей – досить захоплююче заняття. Але в той же час даремне, якщо ідеї залишаються на словах або на папері. Це просто. Це відомо всім. Але варто про це пам'ятати й у житті. Якщо Ви дійшли висновку, що Вам необхідно оригінальне розв'язання існуючих задач, вимагайте від розробника [внутрішнього, зовнішнього, або від себе, якщо це рішення створюєте Ви] підтвердження, що: дане рішення відповідає Вашим можливостям; його можна реалізувати в умовах зовнішнього середовища [ринку]; рішення можуть втілити ті людські ресурси, які у Вас вже наявні. Більше того, ймовірно, що креативне рішення буде певною мірою суперечити встановленим стандартам Вашої роботи. Ви фізично не зможете донести суть рішення до абсолютно кожного члена вашої компанії. А ризики втрат від неуспішної реалізації будуть вагомими. Тому процесу планування та оцінці реалізації необхідно приділити максимум уваги.

3. Переконайтесь, що рішення реалізується в усіх складових маркетингу. Очевидно, що суть Вашої ідеї буде зосереджена в одній площині – продукт, упаковка, асортимент, ціна тощо. Але, як було сказано раніше, інші елементи маркетингу в більшості випадків теж повинні змінитися. Ви не зможете обрати нову для індустрії ціну і впровадити її, не пояснивши суть процесу торгівельній мережі і, можливо, не видозмінивши стандарти наявності товару на поличці. Новий креативний продукт явно буде передбачати відхід від стандартів у ціноутворенні та просуванні. Яскрава креативна ідея реклами спрацює на повну силу, якщо продукт, ціна та збут не будуть суперечити одне одному та створювати бар'єрів. Завжди сприймайте та оцінюйте дії в маркетингу комплексно. Особливо, якщо Ви шукаєте нові шляхи.

Apple – бренд і компанія, про які говорили багато [і, певно, скажуть ще більше]. У даному контексті ми хотіли б ще раз віддати належне Apple. Напевно, її найсильніша сторона – це цілісність. Оригінальність, інноваційність підходів можна побачити в усьому, що робить компанія. У всіх складових продукту. У місцях продажів. У ціні! Так само і в програмному забезпеченні. Адже це правда, що тільки у системах Apple з самого початку кнопка пошуку інформації називалася не «шукати», а «знайти».

4. Креативні рішення передбачають уникнення конкурентної боротьби. Все дуже просто – якщо Ваші дії, навіть оригінальні, легко відтворити, конкуренти це зроблять [якщо, звичайно, побачать їх результативність]. Причому зроблять ще краще, ніж Ви! Бо врахують Ваші дрібні помилки та усунуть їх. Власне, так само зробите і Ви, якщо Ваш конкурент застосує новий «прийом». Враховуючи те, що на практиці креативні ходи вимагають максимальних зусиль з боку компанії, то загострення конкуренції навряд чи є бажаним результатом.

Впроваджуючи нові підходи, необхідно спрогнозувати, наскільки Ваш план зможуть використати потім конкуренти. Якщо Ви випустили сік в новій упаковці [ПЕТ, як це зробив один із лідерів ринку соку в Україні] не варто думати, що конкуренти здадуться. Вони випустять свою продукцію в новій упаковці і зроблять це максимально швидко. Суть полягає не стільки в тому, щоб досягти максимального ступеня захисту своєї ідеї, а в тому, що оригінальність Ваших дій повинна бути дійсно високою. Інший аспект полягає в тому, щоб розуміти, що Ви будете робити, якщо конкурент спробує Вас атакувати.

5. Концентруйтесь на своїх перевагах, а не на виправленні помилок. Робота з промахами – процес перманентний. Це прагнення досконалості. Креаторство [від англійського слова сreate] – це створення. Це рух вперед. Ваша сила, Ваші переваги завжди повинні лежати в основі креативних ідей. Будь-яке рекламне агентство попросить Вас назвати одну сильну сторону, щоб зробити Вам гарну рекламу. І ця перевага, ця сила повинна стати основним двигуном Ваших дій. Ваш автомобіль найбезпечніший – тоді говоріть про це, не дивлячись на те, що він не найшвидший. І розвивайте саме цю сторону в продукті. І саме цим аргументом виправдовуйте свою ціну.

Власне, так і зробив український виробник овочевої консервації, коли знаходився в процесі зміни упаковки своєї продукції. Компанія розширювала ринки збуту і володіла великим запасом продукції в старій, радянській упаковці. Враховуючи, що бренд продукції мав довгу історію, а ім'я було фактично загальним для своєї категорії, компанія поставила на продукцію преміум-ціну. І це було вдалим кроком. Висока ціна чітко пояснювала споживачу, що в старій радянській банці знаходяться ті самі огірки, і вони варті тих грошей, які за них просять. По суті, таким кроком виробник забезпечив своїй продукції успішний вихід на ринок Росії.

6. Надавайте перевагу довгостроковим проектам. Це тісно переплітається і з темою оригінальності рішення. Змінивши ситуацію лише сьогодні, Ви ризикуєте ускладнити собі розвиток далі, якщо не знаєте, як розвивати своє рішення [подивіться на приклад з соками]. Зверніть увагу – творці креативних концепцій [блакитні океани, латеральний маркетинг] розглядають ті приклади, які навряд чи можна назвати тактичними. У своїй більшості вони змінювали суть бізнесу. Ці рішення були завжди спрямовані на те, щоб підвищити результативність компанії на довгий час. Не спокушайтесь ідеями, які можуть принести швидкий, але скороминучий ефект. Завжди пам'ятайте – будь_який Ваш успіх конкуренти дуже детально проаналізують і будуть намагатись повторити. Ви повинні захистити себе.

Тому найбільш вдалі розробки проводились швидше в області створення продуктів та послуг, які можна назвати креативними. Або ж стосувались реклами. Новинки в інших складових маркетингу виявлялись дуже легко відтворюваними.

7. Завжди перевіряйте відповідність Вашої ідеї з бажанням споживача. Яким би досконалим не здавалось Вам рішення, витратьте час і впевніться, що думка клієнта співпадає з Вашою. Звичайно, це – додаткові час та кошти на підготовку. Але це і додаткова гарантія того, що рішення не виявиться передчасним, тому що покупець не готовий споживати такий продукт за вказану Вами ціну, або взагалі не бачить у ньому цінності. Хоча продукт може бути дійсно революційним. Важливими є і високі вимоги до способу перевірки. Пам'ятайте – Ви досліджуєте дещо нове для покупця, і він фізично може бути не здатен спрогнозувати свою реакцію.

Вимагайте від дослідника вибору адекватної методології. Основну увагу приділяйте аналізу інформації, яка надходить. По суті, вибір споживача вже може стати основою для вирішення ваших задач.

Приклад американських виноробів, які зорієнтували свій новий продукт на споживачів пива [приклад наводиться Чаном Кімом та Рене Моборн у книзі «Стратегії блакитного Океану»] – чудова тому ілюстрація. Зорієнтувавши продукт на іншу аудиторію, виробник зміг значно розширити свій ринок. Ми припускаємо, що компанія навряд чи прийшла б до такого рішення без дослідження та аналізу того, що є імовірність успіху, і споживач був би дійсно готовий до такого кроку.

8. Прийнявши та обґрунтувавши рішення, іти до кінця. Ми часто зіштовхуємося з тим, що компанії, які розробили дійсно сильну ідею, не отримували очікуваних результатів з простої причини. У процесі реалізації керівництво починало вносити «корективи та покращення» у зв'язку зі змінним ринковим середовищем. Це могли бути і кроки конкурентів, і зміна макроекономічного середовища. Але в цьому і є основна проблема. Створивши та перевіривши план дій, Ви зможете отримати очікуваний результат лише за умови реалізації цього плану в повному обсязі. Ті ж самі «корективи», якщо вони не заплановані, змінюють Вашу ідею.

Бог війни не любить тих, хто вагається – так говорили римляни. І вони були праві. Прийнявши рішення, реалізуйте його. Інакше Ви ніколи не дізнаєтесь, чи було воно дійсно успішним.

{ 2 Коментарів: }

Назад | Вперед